Ексклюзиви
Вівторок, 10 квітня 2007 16:54

Кришнаїти поселилися на відлюдному хуторі

Автор: фото: Наталя ЛАЗУКА
  Сільський голова Миролюбівки Тернопільського району Володимир Криницький на хуторі Полянка показує хату, в якій оселилися кришнаїти
Сільський голова Миролюбівки Тернопільського району Володимир Криницький на хуторі Полянка показує хату, в якій оселилися кришнаїти

"Тиждень тому був на хуторі Полянка, — каже 46-річний Володимир Криницький, сільський голова Миролюбівки Тернопільського району. — Бачив п"ятьох кришнаїтів. Прописані двоє: 35-річний Андрій Давидов, який там старійшина, і ще один".

Сільський голова розповідає, що чоловіки носять бороди і довге волосся. Не їдять м"яса, вживають злакові, картоплю, багато овочів.

— Вони нічим не відрізняються, хіба більше толерантні, виважені, — продовжує Володимир Криницький. — Не лихословлять. Сумлінні, працьовиті. Молитовний дім облаштували у великій кімнаті.

Сільський голова попереджає, що кришнаїти люди замкнуті і навряд погодяться говорити.

Хутір Полянка розташований між селами Лучка, Микулинці, Прошова і Мишковичі за 18 км від Тернополя. Від Лучки — 2 км. Сім хат оточені з трьох сторін лісом. На території сільської ради 1000 га лісу. Люди на хуторі живуть лише у двох хатах. В одній — місцева сім"я, у другій — кришнаїти, які чотири роки тому купили дім. Іще дві хати нещодавно придбали тернополяни під дачі, а решта — пустують. Коштують $1–2 тис.

За 300 метрів від хутора ми зупинилися — їхати далі через погану дорогу годі. Йдемо пішки.

— Кришнаїти сюди заїжджають джипами. Дістаються аж із Санкт-Петербурга, Москви, Алтайського краю, Білорусії, — ділиться враженнями Криницький.

— А місцевий священик що каже?

— Ми їх попередили, щоби нікого з наших до себе не втягували, — каже Володимир Дмитрович. — Нікого не чіпають — і їм ніхто шкоди не робить.

Зараз якраз сидять і медитують за коморою

На хуторі ні душі, тільки собаки гавкають. Навпроти садиби кришнаїтів 70 соток землі, огородженої снопами очерету в людський зріст. Поруч теплиця, доглянутий сад.

— Уже все засіяно, — каже сільський голова. — Помідори, снопами очерету в людський зріст. Вони влітку вирощують по десять сортів помідорів. Огорожа така, як робили наші діди-прадіди у давнину.

Минаємо город, підходимо до подвір"я. Біля поштукатуреної хати нема хвіртки. Перед входом — криниця. За хатою щось сильно гримнуло, наче відро впало. На подвір"ї дві машини — "нива" білого кольору та "волинянка". За стодолою — акуратно поскладані нарубані дрова. Усі двері хати, стодоли і комори відчинені. Проте — жодної душі. Сільський голова кілька разів покликав Андрія, обійшов усе обійстя.

— Вони безробітні? — допитуюся.

— Не працюють, але на прожиття заробляють, — розповідає сільський голова. — Живуть на пожертви тих, хто приїжджає сюди раз у місяць.

Сільський голова ще раз обійшов подвір"я, гукаючи Андрія. Через 15 хвилин повертаємося назад. Вирішуємо поговорити із сусідкою кришнаїтів. Люба Шманько, 50 років, від народження на хуторі Полянка. Мешкає з чоловіком і дітьми.

— Я нічого не казатиму. Вони собі живуть своїм життям, а я — своїм, — каже жінка. — Як моя корова доїлася, вони часто приходили по молоко. Тепер не приходять. От зараз якраз сидять і медитують за коморою.

— Може, до лісу пішли, — втручається у розмову сільський голова. — Я був у всіх кімнатах — нема.

— То, може, вас побачили, Володимире Дмитровичу, і ступилися, — заперечила Люба Шманько. — Я їх бачила.

— А скільки їх тут живе? — питаю.

— Нині може бути двоє-троє, а завтра — 10–15, а то й 50. Вони приїжджають кожні 40 днів, а кілька чоловік є постійно. Їдуть із Прибалтики, з Німеччини. Нічого поганого мені не роблять. І як щось треба, послухають. Я зразу дуже плакала і нікому нічого не казала, бо думала, що то біле братство. А хто вони — не знаю. Називають себе кришнаїтами. Андрій Демидов місцевий, із Застав"я. Два тижні тому померла його мама. Вона також була в тій вірі, але ховали її у селі, замовляли сільського священика і хор. Іра з Одеси мені розказувала, що їй дуже сподобалося, як співають наші півчі та священик.

В Україні є триста священиків-кришнаїтів

У 1990-му в Києві офіційно зареєстровано першу в Україні громаду кришнаїтів. Через три роки засновано Центр громад свідомості Кришни в Україні. Кришнаїти стверджують, що зараз у нашій країні є більше 300 їхніх священнослужителів, 120 учнів і близько 5 тис. активних парафіян.
Вайшнавська гілка індуїзму нараховує близько 500 млн послідовників у світі. Вони поклоняються богові Вішну, земним втіленням якого, згідно з вченнями, був Кришна.
1966 року у Нью-Йорку було створене Міжнародне товариство свідомості Кришни. Через п"ять років його засновник Бхактіведанта Свамі побував у Москві. Тоді ж почалося поширення цього вчення у Радянському Союзі.

Денис МАНДЗЮК

Зараз ви читаєте новину «Кришнаїти поселилися на відлюдному хуторі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 4762
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода