Школи Львівської області традиційно опинилися серед лідерів за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання. Найкраще склали тести випускники шкіл обласного центру. Другий рік поспіль першість тримає фізико-математичний ліцей при університеті ім. Івана Франка.
— У цьому немає нічого дивного, — вважає заступник директора ліцею Михайло Муращук, 52 роки. — У перші роки ми тішилися такою статистикою, тепер сприймаємо її як щось буденне. Діти йдуть учитися до нас, щоб потім здобути серйозну вищу освіту. Майже всі поступають на державну форму навчання. Більшість — в університет імені Івана Франка. Інші — у "Львівську політехніку", київський і московський політехи.
У ліцей набирають учнів після сьомого або восьмого класу за трьома спеціальностями — фізико-математичні, математико-географічні та хіміко-біологічні класи. Навчання безкоштовне.
— Конкурс становить близько двох осіб на місце, — говорить Михайло Михайлович. — У минулі роки було більше. Демографічна криза позначилася на всьому. У нас учаться діти зі Львова і найближчих областей. Є гуртожиток на 120 місць. Вільного часу в учнів мало. Але раз на рік кожен клас має обов"язкову туристичну поїздку — на Говерлу, в Яремче, у Сколівський район.
Фізико-математичний ліцей називають найкращим серед навчальних закладів Львівщини і в обласному управлінні освіти і науки.
— Ліцей сам здобув свій статус, — каже заступник начальника управління Богдана Біляк, 56 років. — Варто відзначити викладацький склад ліцею. Учителька хімії Лілія Тадеївна Олексин — лідер серед своїх колег в області. Щороку готує переможців міжнародних олімпіад.
Серед шкіл із найкращими результатами тестів — класична гімназія при університеті ім. Івана Франка та академічна гімназія при "Львівській політехніці". Богдана Біляк при виборі школи радить звертати увагу не тільки на показники ЗНО.
— На результати тестів впливають не лише вчителі школи, а й самі діти, батьки. Інший важливий фактор — матеріальна база. Чи є комп"ютерні класи, як облаштовані кабінети. Важливо, в якій галузі дитина хоче здобувати знання. Спершу можна віддати у загальноосвітню школу. А після закінчення четвертого класу вирішувати, де навчатися далі — у гімназії, ліцеї. Якщо є задатки до мов — обирати спеціалізовану школу. Серед найкращих шкіл міста — медична, лінгвістична, класична гімназії, у районах — Бродівська гімназія. Серед сільських — школа-гімназія в селі Дуліби Стрийського району.
Серед початкових шкіл освітяни виділяють львівську "Школу радості". Тут діти вчаться за методикою "Від тексту до букви". Уже за три-чотири місяці першокласники вміють читати.
— Дитина принесла на урок машинку, перед нею є слово "машинка", — пояснює метод директор школи Галина Захарчук, 39 років. — Дитині цікаво перекопіювати слово, яке в неї асоціюється з улюбленою іграшкою. Кілька разів перекопіювавши його, вона запам"ятовує написання. Протягом дня таких слів засвоюється від двох до п"яти. Поступово діти навчаються самостійно вирізняти літери в словах, які запам"ятали. Тоді ми й переходимо до вивчення літер. Пишемо на нелінованих аркушах паперу — дітям, які не вміють писати, важко потрапити в маленьку лінійку чи клітинку.
Серед сільських найкраща — школа-гімназія в Дулібах Стрийського району
Раніше освітяни просили не порівнювати результати ЗНО випускників окремих шкіл. Мовляв, це створить необ"єктивний рейтинг.
— Цього року вирішено опублікувати результати. Зробимо це у вересні, — каже начальник Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк, 49 років. — Ми проводимо незалежне оцінювання вже третій рік поспіль. Якщо торік у тестах брали участь 60 відсотків випускників, цього року — близько 80. Тобто можна вималювати більш-менш об"єктивну картину. Батькам потрібно бачити, в яких школах краще готують до яких предметів.
2008-го в Україні п"ять учасників ЗНО набрали максимум балів із двох предметів. Цього року тільки на Львівщині таких є 15, зокрема один випускник 1993-го.
— Очевидно, діти краще готуються до тестів, — припускає Лариса Володимирівна. — Можливо, самі завдання були дещо легшими від минулорічних. Проте ми звірили — серед цих 15-ти немає випадкових дітей. Усі призери олімпіад, відмінники, медалісти.
Серед тих, що отримали максимум, — діти зі Львова, Новояворівська, Червонограда, Дрогобича. Є одна випускниця сільської школи — 17-річна Юлія Павлик із села Давидів Пустомитівського району.
— Я щороку їздила на олімпіади, конкурс української мови імені Петра Яцика. Тих знань цілком вистачило, щоб бути готовою до тестів, — каже дівчина "ГПУ". — Крім того, раз на тиждень займалася зі шкільною вчителькою з історії. Чотири рази їздила у Львів до репетитора з української мови і літератури. Хоча це не було конче потрібно — вистачило і знань, які дали мені вчителі. Поступила в університет імені Івана Франка на філологічний факультет, спеціальність слов"яністика. Була шостою у списку абітурієнтів. Вище мене — тільки пільговики.
— Хоча ми й вважаємося сільським регіоном, проте за результатами зовнішнього оцінювання конкуруємо з Києвом і Севастополем, — розповідає Лариса Середяк. — Відсоток дітей, що набрали менше 150 балів, у нас невеликий. А серед тих, що набрали більше як 180, ми — лідери. Найкращі результати з англійської, української мови і літератури. Трохи слабше інших предметів виглядає фізика.
Учителі нарікають, що через тести з двох-трьох предметів діти закидають решту дисциплін.
— Будемо з цим боротися, — запевняє Лариса Володимирівна. — Хочемо ввести обов"язковий тест здібностей — там буде комплекс питань із різних предметів. Є інший варіант — окрім результатів незалежного оцінювання, вступники подаватимуть до вузів так зване портфоліо. Там будуть загальні досягнення учнів — участь в олімпіадах, успішність, похвальні грамоти. Схожа схема діє у Великій Британії.
2 
1
Коментарі