"Раніше, коли приїздив у Львів на один день, відкладав 50 гривень на обід, — розповідає підприємець із Луцька Ігор Єрофєєв, 40 років. — Ходив їсти у "Пузату хату" або "МакДональдз". Так більшість приїжджих робить. Але коли розжився знайомствами, то мені порадили їдальню "Укртелекома". З вулиці вона взагалі непримітна — двері з табличкою сховані за рогом. Зате їжа смачна і недорога".
Їдальня "Укртелекома" розташована на четвертому поверсі офісу компанії на вул. Дорошенка. Працює з 12.00 до 16.00. Проте за годину до полудня біля каси невелика черга.
21-річний Валентин Сергійчук навчається на географічному факультеті університету ім. Івана Франка. Навчальний корпус поряд з "Укртелекомом". Замовляє помідорову зупу, пельмені, салат із пекінської капусти і мінеральну воду.
— Кілька років тому тут взагалі можна було за 8 гривень поїсти, — протирає ложку і виделку серветкою. — Зараз стандартний набір — перше, друге, салат, сік — коштує не більше 20 гривень. Готують швидко. Доки одна працівниця рахує гроші, інша приймає замовлення і розносить страви. Найкраще приходити сюди одразу після 12.00. Якраз усе свіженьке, і черг немає. Потім людей стає все більше і більше. Після першої, аби пробитися до каси, треба хвилин 15 стояти в черзі. Від третьої години потік зменшується. Але тоді багатьох страв немає. Чанахи і деруни, наприклад, дуже швидко закінчуються. А от пельмені є майже весь час.
31-річна Ольга Хома працює у магазині одягу на вул. Шептицьких.
— Якщо є можливість відпроситися на годину пообідати, їду в "Укртелеком". Сюди ходять поїсти з усієї центральної частини міста. В обід часто зустрічаю симпатичних програмістів з вулиці Сахарова. Дешевше заплатити 2 гривні за проїзд на тролейбусі у дві сторони, ніж харчуватися в кафе. Не подобається, що "своїх" працівниці пропускають без черги. А ще погано працюють витяжки, тому стоїть запах продуктів, які готуються.
Також популярний і недорогий заклад харчування у центрі — "Молочний бар" на вул. Коперніка. У народі його називають "Корова". Фірмова страва — млинці з грибною підливою за 10,7 грн. Їх подають тільки з 9.00 до 12.00 і з 18.00 до 20.00. 37-річний Аркадій Гевко тримає на підносі картоплю з відбивною і пиво:
— Зіпсувався заклад. Заплатив за це все 35 гривень. Улітку коштувало би удвічі дешевше. А потім зробили ремонт і підняли ціни — десь на 3-4 гривні за кожну страву. Цим відштовхнули старих клієнтів, які забігали на дешевий обід і 100 грам. Їх ремонт мало цікавив. Молодь сюди також ходити не буде — їм простіше за ті самі гроші поїсти у "Криївці" чи якійсь піцерії. З'явився офіціант, але на нього мало хто зважає. Більшість за звичкою самі забирають їжу з підносом.
Третьокурсник університету "Львівська політехніка" 21-річний Юрій Бегоцький харчується в їдальні академічної гімназії на вул. Степана Бандери.
— Туди пускають тільки після другої години. До того годують лише гімназистів. За 15 гривень можна наїстися. Кілька разів ходив у "кормушку" — так студенти називають їдальню політехніки. Вона величезна, три поверхи займає. Але готують там дуже погано. Буває, замовиш і лишаєш цілу порцію — несмачно. Суперова їдальня була у фірмі "Бібльос". Там на 10 гривень давали такі величезні порції — самому купити і приготувати дорожче вийде. Іноді бігав у їдальню універу Івана Франка — доволі гарно і смачно. Але з осені там не можна розрахуватися грішми, беруть тільки банківськими картками зі стипендією. Тому чужим і платникам поїсти не виходить.
3 
1
Коментарі