Гріх

Моя сусідка, бабця років 65, дуже набожна. Регулярно вислуховую її настанови, коли зустрічаю в під'їзді багатоповерхівки на Сихові.

— Знову скупилася! — обурено казала мені, коли я несла пакети із продуктами. — Нам отець Орест постійно говорить, що купувати в магазині чи на базарі в неділю — гріх.

Наш район має традицію — після Служби в церкві Різдва Пресвятої Богородиці всі масово ідуть до найближчих супермаркетів — "Арсена" чи "Сільпо". Слова священика для людей — не указ. Бо ж їсти хочеться, а у будні, коли з ранку до вечора на роботі, по магазинах дуже не побігаєш.

Цієї неділі їхала вул. Богдана Хмельницького. Зранку там гуде будівельна техніка, робітники ходять у захисних касках, кладуть плитку. Зводять гіпермаркет будівельних матеріалів. Розповіла про це сусідці.

— Диви-диви, і Бога не бояться. То ж великий гріх — у неділю робити, — сплескує руками.

— А ви вже вареників наварили? — питаю далі.

— Нє, десь по обіді візьмуся. Бо кому готуватиму? Син поїхав у Польщу, повернеться десь в годині п'ятій.

— А чого поїхав?

— Та на закупи, — відмахується. — Там же дешевше. Штани собі які на зиму купить, взуття, куртку. У нас ціни такі, шо не дай Боже...

— Так неділя ж... — пробую заперечити. Але сусідка вже зачиняє двері своєї квартири.

×