Зазвичай напередодні Дня Незалежності починають підбивати підсумки минулого року. Сказати, що цей період у житті українців та нашої держави був багатий на події, — не сказати нічого. Тому й виникає бажання прискіпливо проаналізувати ті звершення та здобутки, які матимуть тривалі та позитивні наслідки для України.
Одне з основних питань — євроінтеграція. На думку вітчизняних аналітиків та політологів, минулий рік був дуже плідним у цьому напрямку. Напевно, найпліднішим за всі роки Незалежності.
Знаковою подією для нашого народу стало парафування Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Хоч би що казали критики євроінтеграційної політики президента України, але факт — глава нашої держави зумів знайти спільну мову з Брюсселем і довести європейцям, що співпраця з Україною буде вигідна не лише офіційному Києву.
Узяти хоча б Угоду щодо Зони вільної торгівлі з ЄС. Наш договір про ЗВТ має статус глибокого та всеохопного, вважають експерти. Тобто доступ до євроринку нададуть на підставі системної адаптації до законодавства Євросоюзу фактично за тією самою логікою, як і під час вступу країн до ЄС. А всеохопний характер означає, що ми говоримо не лише про товари, а й про послуги, потоки капіталів та вільний рух осіб.
Іншим важливим моментом є спрощення візового режиму між Україною та державами — членами Шенгенської зони. До вже чинної угоди внесли доповнення щодо розширення переліку осіб, які можуть претендувати на отримання віз до країн ЄС за спрощеною процедурою. Це не тільки журналісти, а й технічні члени їхніх команд — оператори, звукорежисери тощо. Журналісти також можуть надати листа-підтвердження від працедавця замість запрошення сторони, яка приймає.
Візові спрощення також поширюються на учасників програм обміну міст-побратимів та інших муніципальних одиниць. Також під цю категорію підпадають українці, які відвідують родичів — громадян України, що живуть у ЄС, а також родичів — громадян Євросоюзу. Список поповнили й особи, що супроводжують тих, хто потребує лікування.
Крім того, з'явилися чотири нові категорії осіб, яких також стосуватиметься спрощена візова процедура: члени громадських організацій, представники професій, які беруть участь у міжнародних форумах, представники релігійних громад, учасники програм трансграничного співробітництва в рамках програм ЄС.
Окремо хотілося б відзначити, що врегульований термін дії віз: замість "до п'яти років" і "до одного року вживатимуть формулювання "на п'ять років" і "на один рік". Це дозволить уникнути вільного тлумачення відповідних положень консулами країн — членів ЄС.
Зупинімося і на факті, що наступного року Україна головуватиме в Організації безпеки і співробітництва в Європі. Це безперечно сприятиме зміцненню політичного авторитету нашої держави на міжнародній арені. Глава місії ОБСЄ в Україні, посол Мадіна Джарбусінова під час зустрічі з українським міністром оборони Дмитром Саламатіним 8 серпня заявила, що ОБСЄ вважає нашу країну стабільним і надійним партнером.
Сьогодні можна говорити, що процес євроінтеграції нашої держави — не пусті слова й туманні обіцянки. Це конкретні справи, за які ніколи не буде соромно перед нашими дітьми та онуками. І з таких справ починається не лише міжнародне визнання, а й європейське життя у власній державі, на яке давно і справедливо заслуговує український народ.
3 
1
Коментарі
2