У Залучанському будинку-інтернаті Надвірнянського району Івано-Франківської області лікують дітей, хворих на дитячий церебральний параліч. Останніми місяцями їх ставлять на ноги за допомогою коней.
— Ситуація була страшною, — розповідає директор Залучанського дитячого будинку-інтернату Василь Олексійчук. Він почав працювати тут три роки тому.— Дітей корчило від спазмів. Вони мало рухалися. Медперсоналу не вистачало.
Нині в будинку-інтернаті 121 дитина. Новий директор запросив для них вихователів-масажистів, лікарів, інструкторів та санітарок. 2005-го відкрив відділ реабілітації. Спілкувався з медиками Міжнародної клініки реабілітації Володимира Казявкіна, що у Львові. Їздив до Німеччини та Чехії.
Побувавши за кордоном, Олексійчук перейняв новий спосіб розробки спазмів у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, — за допомогою іпотерапії. Після того як із дитиною попрацює масажист, інструктори садять хворого на коня.
— По боках стоять інструктори, тварину веде конюх. У повільному темпі кожна дитина катається до 20 хвилин. Тепло коня розігріває м"язи хворого. Коливальні імпульси, що передає тварина, стимулюють діагональні обертальні рухи тулуба, які передаються кінцівкам, — каже Василь Олексійчук.— М"язи розслаблюються. Спазми поступово проходять. Катання на коні також заспокоює нерви, лікує психічні хвороби.
Іпотерапію призначають дітям від 6 до 14 років. У такому віці м"язи можна розробити.
Інтернат придбав двох коней гірської породи. Вони невеликі, але прудкі. Купували кобил — вони не норовисті. Вартість кожної — $1 тис. Найближчим часом планують придбати двох поні — для дітей молодшого віку.
Іпотерапія та розроблювальні масажі допомогли 8-річному Васильку. Три роки тому його привезли до інтернату із Надвірнянського сиротинця. Лікарі казали, що хлопчик недовго житиме. Нині він ходить і говорить. Днями до Залучанського дитячого будинку привезли хлопчика з Рівного. Поки що він майже не рухається.
— Наш інтернат не небо, але чим зможемо, тим допоможемо. Думаю, що в нас Михайлик заговорить і навіть побіжить, — розказує Василь Олексійчук.
В інтернаті живуть хворі на ДЦП діти із шести областей України. Тут вони повинні перебувати до 18 років. Проте директор каже, що насильно нікого не виганятиме. Для вихованців хоче побудувати підсобне господарство.
4 
1
Коментарі