четвер, 24 червня 2010 20:22

"Де наші гроші? Мені винні 25 тисяч гривень"

Автор: фото: Олена ВЛАСОВА
  52-річній охоронниці Любові з міста Кузнецовськ на Рівненщині управління будівництва РАЕС заборгувало 25 тисяч гривень зарплати. 17 червня жінка виступає на виїзному прийомі голови Рівненської облдержадміністрації Василя Берташа у міському Будинку культур
52-річній охоронниці Любові з міста Кузнецовськ на Рівненщині управління будівництва РАЕС заборгувало 25 тисяч гривень зарплати. 17 червня жінка виступає на виїзному прийомі голови Рівненської облдержадміністрації Василя Берташа у міському Будинку культур

Понад 2 млн грн заборгувало працівникам товариство "Управління будівництва Рівненської атомної електростанції" у місті Кузнецовськ на Рівненщині.

— Я мала ставку 809 гривень на місяць. Мені заборгували 15 тисяч. Отримую пенсію по інвалідності, то ледве виживаємо із сім"єю на ці гроші. Нової роботи не можу знайти, — плаче 43-річна Лідія Нікітчук. Працює в охороні товариства. — Зарплатню віддають частинами. Цього року кинули одну мізерну подачку — 600 гривень.

Управління будівництва — окрема структура від Рівненської атомної станції. На РАЕС зарплату платять вчасно, а 200 працівникам управління заборгували з 2005-го року. Тоді воно зупинилося. Цього року розпочали процедуру його ліквідації.

Виконавча служба намагалася відчужити майно будівельного підприємства, щоб виплатити зарплату, однак Господарський суд заборонив це робити.

До кризи в управлінні було майна на 17 млн грн. Тепер — на 4.

— Куди воно поділося? Ми звернулися до правоохоронців, щоби все з"ясували. Але підприємці послалися на комерційну таємницю, інформації не дали, — розводить руками міський голова Володимир Коровкін, 80 років.

Минулого четверга голова облдержадміністрації Василь Берташ, 49 років, приїхав до Кузнецовська. Викликав на нараду місцевих чиновників, керівників підприємства та юристів. Прийшли й розлючені працівники.

200 працівникам управління заборгували з 2005-го року

— Ви не думайте, що ми сліпі. Ми все бачимо, бо чергуємо і ночами, — охоронниця Любов показує керівникам кулака. — Було вісім багатотонних кранів. Їх розпиляли за листопад–січень. А куди вивезли? Де наші гроші? Мені винні 25 тисяч гривень.

— На наші рахунки були накладені арешти. І ми за ринковою ціною продали кілька транспортних засобів, — виправдовується Андрій Шевчук, директор автотранспортного підприємства збанкрутілого товариства.

Губернатор понад годину пробув на нараді. Так і не з"ясував, куди поділося майно.

— Що таке робиться — люди не мають грошей? — обурено каже керівництву управління. — У вас рівно 30 днів. У липні приїду знову. Якщо за цей час нічого не зробите — я вам не позаздрю.

У Кузнецовську живуть понад 40 тис. людей. Середня зарплата в місті — 4243  грн. Це найбільше в області. Тому ціни в магазинах у півтора раза вищі, ніж в обласному центрі. Жителі їздять на закупи до Рівного, до селища Володимирець або сусідніх сіл.



На Волині платять на 20 відсотків менше

— Уперше після кризи 2008-го роботодавці почали збільшувати оплату працівникам, давати премії, оплачувати навчання, — каже рекрутер Галина Дзядик, 55 років, із Львівської консалтингової групи.

Компанія опитала 22 виробників у галузях машинобудування та металообробки, легкої, переробної промисловості, автомобілебудування із Львівської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Розглянули 42 посади.

— Середня зарплата бухгалтера з досвідом роботи від двох років становить 2650 гривень, інженера-конструктора з досвідом від трьох років — 3116, складальника-оператора на лінії — 1348, секретаря-асистента — 2500, кадровика — 1900, — продовжує вона.

Роботодавці повертаються до практики щомісяця преміювати своїх підлеглих, харчувати їх, довозити до роботи, оплачувати їм навчання, дають у користування мобільні телефони та автомобілі. Деякі закордонні інвестори надають працівникам безвідсотковий кредит на житло.

— На Львівщині зарплати найвищі в регіоні, — додає Галина Дзядик. — Не дуже поступаються їм Закарпаття та Івано-Франківщина. Найнижчі — на Волині. Від львівських окладів вони менші на 20 відсотків.

Зараз ви читаєте новину «"Де наші гроші? Мені винні 25 тисяч гривень"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути