Пʼятниця, 29 серпня 2008 07:10

Церкву з фільму "Вій" відбудували з цегли

Автор: фото: Марія ПЕТРІВ
  Сільський голова Мирон Гедзик (праворуч) і житель Горохолиного Лісу Григорій Балабан у церкві Пресвятої Богородиці показують місце біля вівтаря, де в труні літала відьма
Сільський голова Мирон Гедзик (праворуч) і житель Горохолиного Лісу Григорій Балабан у церкві Пресвятої Богородиці показують місце біля вівтаря, де в труні літала відьма

У селі Горохолин Ліс Богородчанського району Івано-Франківської області відновили церкву, де знімали фільм "Вій" за однойменною повістю Миколи Гоголя. Дерев"яна споруда згоріла два роки тому.

Після пожежі залишився тільки фундамент. Попіл реліквії парафіяни закопали в землю.

— Скидалися щомісяця на храм по 100 гривень. За півтора року звели стіни. Вирішили будувати їх з цегли, щоб знову не згоріли, — розповідає сільський голова Мирон Гедзик, 50 років. — Підприємці давали цемент, пісок, інші робили освітлення.

Перше богослужіння у церкві Пресвятої Богородиці було 1943-го.

— Храм у селі почали класти у 1942-му, — згадує місцева жителька 81-річна Євдокія Гатич. — На Копачівці (назва присілка. — "ГПУ") був фільварок пана, як його звали — вже не пам"ятаю. Війтував тоді Степан Удут, йому той пан дав дерева багато, аби клуб поставив. А Степан звів церкву.

Селяни будували храм без жодного цвяха, зверху покрили дерев"яними ґонтами. Місцеві майстри вирізали іконостас.

За Радянського Союзу в церкві облаштували музей атеїзму.

40 років тому в Горохолин Ліс приїхала знімальна група режисера Олександра Птушка. Кульмінація стрічки "Вій" відбувалася у старій дерев"яній церкві.

— Усюди повно людей було, навезли техніки, автобусів ціла колона стояла. Зробили так, що в церкві відьми літали. Сколотили труну й несли в ній дівчину на цвинтар, — Анна Середюк показує дорогу до кладовища.

Актори працювали в селі майже місяць. У храм під час зйомок місцевих не пускали. Асистенти збирали по людях старожитності для фільму — глечики, хустки, одяг, чоботи.

— Позаду божниці стояв вертольот, — згадує Галина Халак, 48 років. — Артисти мали свою польову кухню, всі їли там. Пам"ятаю, як у них люди купували пиріжки по 5 копійок.

Уперше картину "Вій" місцеві дивилися в сільському клубі.

— Стільки люду сходилося! Кіно крутили по три рази на день. Я, як дивилася, впізнала мого старого сірого кота. Його захопило в кадр, коли ті чорні коти бігали у храмі, — сміється Халак. — Колись на церкві постійно ворони сиділи. Вечором іду дорогою, то все ввижається щось страшне.

— Це гріх, що тут кіно про нечисту силу знімали. Тоді був такий час, зараз цього не дозволили б, — переконує священик Іван Бойко.

Зараз ви читаєте новину «Церкву з фільму "Вій" відбудували з цегли». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода