— Цього року стоїть питання не заробити на картоплі, а відбити хоча б те, що вклав, — каже 56-річний Степан Дацько, керівник фермерського господарства "Аеліта" у Скелівці Старосамбірського району.
Зранку у п'ятницю, 16 вересня, їдемо з ним у поле. За 3 км від села працівники "Аеліти" копають картоплю.
Фермер засадив бульбою 10 га. Вирощує 70 сортів.
— Зараз побачите, яка цього року картопелька. Красуня, — каже Дацько. — Копаємо сьогодні сорти Косинь і Слов'янку. Вони дають 25 тонн з гектара. А ще ліпше показали себе Тайфун, Бєлла Роса, Терра Голд, Бородянська Рожева, Скарб. До 30 тонн збираємо. Вирощуємо по книжці. Й агротехніку відповідну маємо, і добрив не шкодуємо.
По полю їде картопляний комбайн "Самро". На ньому — п'ятеро чоловіків. Доки овоч іде конвеєром від барабана до ковша, вони руками відбирають грудки землі.
— Торік придбав цей комбайн за 10 тисяч доларів. За годину 10 сотих викопує. Думав, цього року його відроблю. Та де там, — махає рукою. — Торік картоплю здавав по 3,8–4 гривні за кілограм. То був заробіток. А зараз ціна до гривні за кіло впала. При тому, що всі затрати, — пальне, добрива, засоби захисту — зросли. Собівартість кілограма картоплі зараз 1 гривня 30 копійок. То який може бути заробіток?
Біля великої купи бульби сидять восьмеро жінок. Сортують за розміром і зсипають у мішки. Об 11.00 стоять 50 повних лантухів.
— То не важка робота. Працюємо з десятої ранку до сьомої вечора. На поле і з поля нас возять. Обід — 2 години. Можна вдома господарку обійти. За день отримуємо по 70 гривень. Шеф дозволяє брати собі на посадку картоплю, яка кому сподобалася. У нас, у Скелівці, все село має сортову, — каже 45-річна Ярослава Карабан.
— Але що нам з тої вибраної бульби. І так нема куди дівати, — махає рукою інша жінка. — Хіба купувати поросят і викормлювати. А потім заготівельникам м'ясо продавати. Але ж тих куцьок не докупишся. Бульба вродила — на базарі зразу свині подорожчали. Весною за 300–400 гривень можна було взяти. Зараз — 600–700 правлять.
Комбайн під'їжджає ближче до жінок. Висипає картоплю на іншу купу.
— Усе, на цьому зупинимося, — кричить комбайнеру Степан Дацько. — Ще 4 гектари залишилося. Копатимемо, коли ту десь збудемо, — показує на зав'язані мішки. — Бо місця у сховищі зовсім нема.
Постійними замовниками господарства є два санаторії у Трускавці. Вони беруть упродовж року 70 т картоплі по 1,5 грн/кг.
— Цьогоріч матиму десь 250–300 тонн. Через знайомих зараз веду переговори із заготівельниками з Одеської області. Обіцяють заплатити по 1 гривні 30 копійок, — каже фермер. — Сподіваюся, що і населенню в районі по такій ціні продам. Щоб мали хороше насіння на весну. Шкода, що до нас не доїжджають заготівельники зі Східної України. Поміняв би картоплю чи на олію, чи на інші овочі, які у нас не ростуть. Але вони зупиняються на Вінниччині, Волині, Тернополі.
Зверху кладуть шар соломи
Учитель 43-річний Богдан Войтюк із села Лучиці Сокальського району у суботу, 17 вересня, поїхав продавати картоплю у сусіднє село Павлівку на Волині.
— На Волині повсюди є пункти прийому та обміну картоплі, інших овочів. У Павлівці одразу біля автобусної зупинки стоїть велика машина заготівельника зі Східної України.
Богдан Войтюк здає 300 кг картоплі по 1 грн. 200 кг міняє на помідори. За 1 кг помідорів треба віддати 5 кг бараболі.
— Ех, дешево віддав, — каже. — У серпні бульбу по 2 гривні брали. Я тоді тонну продав. Треба було всю викопати і віддати по тій ціні.
Його сусідка Оксана Ткачук, 38 років, вирішила протримати всю картоплю до зими.
— Бульбу можна тримати і в землі у ямі. Тільки зверху її треба накрити шаром соломи — 20–30 сантиметрів. А потім засипати землею — десь із півметра. Думаю, на весну ціна трохи виросте.
3 
1
Коментарі
1