Ексклюзиви
Вівторок, 27 листопада 2007 07:08

Богдан Григорчук німецьких овець на Буковину завіз у сумці

Автор: фото: Василь КИЯШКО
  Богдан Григорчук поблизу райцентру Глибока Чернівецької області показує свою отару
Богдан Григорчук поблизу райцентру Глибока Чернівецької області показує свою отару

"Збоку гарно виглядає, але як пригадаю, скільки зусиль затрачено на овечок, моторошно стає", — каже власник отари з 200 овець 31-річний Богдан Григорчук із райцентру Глибока Чернівецької області.

Буковинець, повернувшись із заробітків у Польщі та Австрії, захотів розводити овець. Написав листа тодішньому міністру Мінагрополітики Олександрові Баранівському: мовляв, на Буковині вівчарство в занепаді, допоможіть придбати плідників хороших порід овець. І став чекати відповіді. Не дочекався.

Вирішив діяти сам. На Косівщині придбав два десятки овець місцевої породи, потім кілька купив удома. Пізніше в селі Бересті Новоселицького району придбав баранів-плідників асканійської м"ясошерстної породи. Але хотів ще мати молочних овець. Вирішив купити двох плідників німецької остфрізької породи. Таких в Україні не розводять. Звернувся до знайомих поляків, які пообіцяли доставити нелегально з Німеччини двох однорічних "хлопчиків".

— Пізніше я довідався, що легальне придбання таких плідників обійшлося б мені в 6000 доларів. Для супроводу потрібен ветеринар і купа різних документів,— говорить фермер.— Натомість два барани обійшлися в 1500 доларів. Через німецько-польський кордон до половини їх перевели два поляки, а далі — ми з дядьком. Запхали баранів у великі сумки й поклали на візочок. Один важив 100 кілограмів, а другий — 120. На території України нас зупинили даїшники й питають, що веземо. Відповідаємо: баранів. "Ну, коли баранів, то їдьте далі".

Відтоді минуло два роки. Нині в отарі Григорчука 100 молочних овець. За сезон вівця німецької породи дає 500–1000 л молока. Господар переробляє його на бринзу, яку продає. Нещодавно на фабрику в Путилі здав півтонни вовни за натуроплату — ліжники, ковдри. Держава дає й дотацію на вовну — по 6 грн за кіло вовни і по 50 — за вівці.

Григорчук побудував дві кошари, придбав обладнання й посуд для молока та бринзи. Іноді торгує молодою бараниною — продає по 12–20 грн за кілограм живої чи битої ваги. Допомагають фермерові біля отари наймані робітники — двоє чоловіків і жінка.

— Маю намір придбати, але вже легально, декілька німецьких плідників і збільшити отару, — каже Богдан Григорчук.— А для цього хочу взяти в оренду землі. Вівчарство треба відроджувати, це корисна справа. Скажімо, в нашому районі 270 овець ще має мій колега з Коровії Петро Кирияк. Більше немає ні в кого. Хоча є в нас і пасовища, й не один гектар земель пустує.

Раніше майже в кожному буковинському селі тримали отари овець. Продукцію фабрики з переробки вовни, що в Путилі, знали навіть за кордоном. Нині ж це підприємство працює періодично: мало сировини.

— У господарствах усіх форм власності нараховується 54 тисячі овець, — розповідає начальник головного управління агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації Василь Ящук. — На сільгосппідприємства припадає лише 6649, решта — в приватному секторі. Овець утримують господарства лише в чотирьох районах — Новоселицькому, Заставнівському, Сторожинецькому та Путильському. За рік у сільськогосподарських підприємствах побільшало овець на 849 голів. 1990 року овець у нас було в чотири рази більше.

Зараз ви читаєте новину «Богдан Григорчук німецьких овець на Буковину завіз у сумці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода