Щоранку житель міста Судова Вишня Мостиського району 17-річний Андрій годину їде до Львова на навчання. До обласного центру 48 км. За проїзд автобусом в один бік платить 13 грн. Іще 2 грн дає у львівській маршрутці.
Андрій вступив до Львівської політехніки на прикладну математику. Місця в гуртожитку йому не вистачило.
— Син дуже добре здав тести, його брали багато вузів Львова. Ми хотіли в університет Франка, але знали, що там проблема з гуртожитками. У приймальній комісії політехнічного запевнили, що дадуть гарну кімнату. Занесли документи туди. Але тепер виявилося, місця для нього нема. Мусить доїжджати. Вертається додому пізно — змучений, учитися не має вже коли. Та й гроші на дорогу йдуть. Доведеться шукати якесь дешеве житло, — говорить мати Оксана Володимирівна, 40 років.
Майже в усіх львівських вузах бракує місць у гуртожитках. Передусім поселяють пільговиків та тих, хто живе далі як 50 км від обласного центру. У серпні у Львові традиційно дорожчає оренда квартир. Цього року — на 20%. Зараз винаймати однокімнатку із помірним ремонтом коштує приблизно 1600 грн. Двокімнатку — 2 тис. грн.
Студенти старших курсів радять, як заощадити на житлі.
Четвертокурсники Академії мистецтв Аріна Пієнко, Ольга Баннікова, Антон Козловський та Андрій Лисихін орендують у центрі міста двокімнатну квартиру за 1500 грн. Знайшли її три роки тому, відтоді власник не піднімав ціни. Кожен платить по 375 грн. Комунальні витрати теж ділять на чотирьох.
Квартиру знайшли через маклерів. Вона на першому поверсі триповерхового австрійського будинку. Дівчата живуть в одній кімнаті, хлопці — в другій.
— Готуємо на кухні по черзі. Дівчата, правда, частіше тут зависають. Ми яйця посмажили й наїлися. А вони борщі варять, раз навіть пельмені ліпили. Деколи нас на обід кличуть. Як мають настрій, — сміється Антон Козловський, 21 рік.
Третьокурсниця Львівської політехніки Марина Калька, 19 років, живе на вул. Виговського з 65-річною господинею. Щомісяця платить 450 грн за окрему невелику кімнату. Там є ліжко, письмовий стіл та шафа. Півроку тому Марина привезла з дому комп'ютер. Власниця боялася, що зростуть витрати електроенергії. Сказала щомісяця доплачувати 20 грн.
— Не треба зважати на примхи хазяйок, їхні дивацтва. Я три квартири через це змінила. Ідеальних хазяїв не буває, в кожного свої "мухи". Постарайтеся сприймати все з гумором. Моя бабка не дозволяє займати ванну більш як на 15 хвилин. Нічого, справляюся, — всміхається Марина.
Другокурсник університету ім. Франка 18-річний Олександр Нога живе за 9 км від Львова у селі Зимна Вода Пустомитівського району. За половину будинку платить 750 грн. Користується однією кімнатою, кухнею, ванною. За проїзд на навчання платить 2 грн, із села їде пряма маршрутка. На дорогу витрачає не більше як 40 хв.
— Якщо поселятися за містом, то бажано ближче до автобусної зупинки. Бо є села великі, можна потім півгодини до маршрутки топати. І візьміть до уваги те, що допізна у Львові не зможете затримуватися. Маршрутки тоді не їздять, а таксі обійдеться дорого, — говорить Олександр.
Ціни впадуть у жовтні
— Першокурсники зараз у гарячці обдзвонюють агенції нерухомості в пошуках житла. Власники користуються цим і піднімають ціни. Раджу студентам схаменутися і перечекати місяць-другий. Потерпіть трохи. Поживіть у родичів, знайомих, маєте змогу доїжджати з дому — доїжджайте. У жовтні-листопаді ціни впадуть на 10–15 відсотків, — запевняє львівський маклер 25-річна Юлія Ярошик.
На вартість квартир найперше впливає район, де вони розташовані. Що ближче до центру, то дорожче. Також ціна зростає за наявності побутової техніки та ремонту.
— Важливо триматися одного маклера, — говорить Юлія. — Всі фахівці з ринку нерухомості зазвичай знайомі між собою, мають спільну базу. Будете кидатися по різних агенціях — заплутаєте себе і їх.
1 
1
Коментарі