— Я теперка як на бомбі живу. Той обрив всьо ближче і ближче. Ше кілька метрів — і з'їсть мою хату. Хоч би мене з нею не поховав, — каже пенсіонерка Ганна Дмитрів, 72 роки, із села Гусаків Мостиського району.
Попри ряд будинків при в'їзді в село проходить дорога Львів — Добромиль. Із другого боку шляху тече річка. Навесні її берег почав стрімко зсуватися, у прірву впала частина дорожнього полотна. Цегляна хата Ганни Дмитрів найближче до обвалу — за 5 м.
— Два роки роки тому в нас були страшенні зливи, — Ганна Теодорівна виходить на подвір'я. Звідти до провалля всього 3 метри. — Лило ціле літо і осінь. У пивниці аж вода стояла. Зі студні, яка має 10 метрів глибини, воду можна було начерпнути, просто отак нахилившись. Та вся волога пішла попід спід, і берег почав сунутися. Ми в крик, бо вже дорога почала падати. Тут багато дерев було насаджено. І клени, і ясьони, і верби. Їх потягнуло до річки. Приїхали дорожники і почали ті всі дерева під корінь зрізати. Клали їх тут і засипали землею. Тоді за місяць приїхали якісь другі. Почали витягати ті дерева. Порізали, погрузили і кудись повезли. Навіть тим, хто їх садив, не дозволили взяти. Загнали якогось німецького бульдозера. Почали вичерпувати землю звіти. Замість того, шоб укріпити. Поклали там у два поверхи габіони — такі сітки з камінням. Але земля далі почала сунутися і витісняти їх.
Господиня веде до будинку. Відчиняє двері однієї з кімнат.
— Бачите, які проблєми маю, — показує на стіни та стелю, вкриті тріщинами. — Ото машини по дорозі їздять, земля вібрує, і хата моя тріскає. Я думала ремонти зробити. А хто його знає, чи сьогодні-завтра вона не завалиться.
Селяни з початку весни телефонують до районних, обласних чиновників, скликають журналістів. У п'ятницю в село Гусаків виїхали представники районної та обласної держадміністрацій. Провалля загородили свіжопофарбованими бетонними бордюрами. З усіх боків поставили попереджувальні знаки про небезпеку. Один із них вказує, що проїзд по цій дорозі закритий, треба об'їжджати околицею. Та машини і маршрутки ігнорують попередження.
— Ганяють, як дурні. Тут недалеко фірма одна є. То вона машини пускає понад 20 тонн. Тут же з самого початку, як валитися почало, грузовикам їздити заборонили. Спочатку пропускали до 10 тонн, потім до 5. Тепер узагалі заборонили їздити. Але хто за тим дивиться?
Місцевий Роман Обух, 45 років, зупиняється біля бетонного загородження.
— О, вже знов на кілька сантиметрів подалося, — кладе біля краю прірви камінець. — Роблю такі помітки, дивлюся, як скоро просувається обвал. Ті керівники, що в п'ятницю приїжджали, у народному домі засідали. Казали, шо будуть бити тут сваї і класти бетонні плити. Але на то купу грошей треба. І вони ще не знають, де їх візьмуть. Так шо я і не вірю, що зроблять шось путнє. Во заборонний знак поставили, а маршрутки і далі їдуть. А не дай Бог, під якою маршруткою то всьо полетить.
— Служба автомобільних доріг зараз розробляє проектно-кошторисну документацію для проведення ремонтних робіт, — каже перший заступник голови Мостиської райдержадміністрації Осип Гачак, 53 роки. — Лише на це потрібно 3-3,5 мільйона гривень. Розчищаємо канал ріки. Проводимо геодезію ґрунтів. Потрібно вияснити причину, чому стався цей зсув. Тоді можна буде залучати техніку.
2 
1
Коментарі