Ексклюзиви
Середа, 18 липня 2007 17:52

86 родин відмовляються переселятися з небезпечних зон

Автор: фото: Сніжани РУСИН
  Пенсіонерка з села Грушово Тячівського району Закарпатської області Христина Борка показує тріщини на стінах свого будинку. За отриману компенсацію жінка найняла майстрів, які замастили діри
Пенсіонерка з села Грушово Тячівського району Закарпатської області Христина Борка показує тріщини на стінах свого будинку. За отриману компенсацію жінка найняла майстрів, які замастили діри

86 сімей із Тячівського, Хустського, Міжгірського та Рахівського районів Закарпаття, які отримали для відселення 2,7 млн грн, досі не покидають будинків у зсувонебезпечних зонах. Потерпілих від стихії на Закарпатті значно більше, частина вже встигла розібрати свої старі хати й купити або побудувати нові. Не переїхали переважно старі, немічні селяни.

На Тячівщині найбільше від зсувів страждають села Грушово, Глибокий Потік, Бедевля, Угля, Вільхівка, Вільхівські Лази, Терново, Топчино, Нересниця, Ганичі, Руська Мокра, Красна, Калини, Лази. Тут постійно сповзає земля, руйнуючи будинки. Зсуви активізувалися в гірських районах після повеней 1999-го та 2001 років.

2006-го потерпілі від стихії жителі Закарпаття отримали субвенцію з держбюджету на 6,3 млн грн. Вони дали розписки, що упродовж шести місяців зобов"язуються розібрати старі хати й побудувати або купити нові. Однак тільки в Тячівському районі 45 родин продовжують жити в аварійних будинках.

Тих грошей вистачило хіба на фундамент

На вулиці Кошового у селі Грушово земля зсунулася майже під кожною з півсотні хат. На всіх будинках утворилися тріщини. Вулиця розташована на гірському схилі, тому, переконані закарпатські геологи, відселяти потрібно всіх.

Олена Франер, 50 років, живе в одному будинку з сім"єю сина.

— Нам виділили 38 тисяч гривень, — каже жінка. — Але тих грошей мало, щоби побудувати хату на дві сім"ї. Та й де будувати? У селі мало землі.

Франер за отримані гроші вирішила відремонтувати будинок. Після останнього зсуву на передній стіні хати утворилася тріщина завширшки з людську руку. Довелося замащувати цементним розчином. Через те що в селі немає землі під будівництво, розбирати свої домівки відмовляються й сусіди Франерів.

70-річна Христина Борка має хату навпроти.

— Моя почала тріскати чотири роки тому, — зустрічає нас на порозі жінка. — Живемо двійко з чоловіком. Він хворіє. Куди йти у 70 років? За отримані гроші я найняла майстрів, які замастили діри, поклали новий фундамент для воріт.

У 52-річної Ганни Мацоли будинок теж потріскав від зсувів. У дворі, крім хати, є ще літня кухня. Для відселення пані Ганна отримала 40 тис. грн.

— Не піду звідси, — каже. — Я вдова — не осилю сама звести нову хату. Доки зможу — ремонтуватиму.

Гроші для відселення на вулиці Кошового виділили тільки 4 родинам. Інші 40 живуть у аварійних будинках. Селяни хати не ремонтують — кажуть, не мають за що.

У 70-річної Олени Татринець на фундаменті та передній стіні хати утворилися помітні тріщини. Однак її будинок не внесли у список. Жінка живе сама, отримує пенсію й не має можливості залатати дірки. Ґрунт під хатою продовжує сповзати.

У 72-річної Оксани Мельник на будинку утворилася тріщина, в яку поміщається дитяча рука. Однак геологи, що приїздять у село раз на рік, її хату не визнали аварійною.

Ліпша ситуація з відселенням у сусідньому селі Бедевля. Зсуви зачепили переважно присілки на схилах. 37-річна Христина Бібен із присілка Глиняний каже, що новий будинок для родини майже готовий.

— Ще треба провести газ та інші комунікації, й можна переїжджати, — хвалиться. — Землю під будівництво нам дали ближче до центру села, подалі від схилів. Але тих грошей, які виділили, вистачило хіба на фундамент. На решту чоловік заробляє в Росії.

У будинку на околиці Глиняного живуть 70-літня Марія Маркуш із 72-річним чоловіком Михайлом. Їхній будинок — за 20 м од зсуву. Однак грошей на відселення не дають.

— Земля почала сунутися в березні, — розказує Марія Маркуш. — За два тижні, доки лив дощ, глина вгорі тріскала й котилася до хати. Поки хижа ціла, але восени підуть дощі — земля може сюди докотитися.

Відмовляються переселятися зі своїх будинків жителі Міжгірського та Хустського районів. На Міжгірщині 16 родин отримали загалом 498 тис. грн компенсації, на Хустщині 10 сімей — 300 тис. грн. Відмовляються переїжджати переважно через літній вік.


Переселенці хочуть жити в центрі села


— На Тячівщині зсуви активізувалися 2001 року, — зазначає голова місцевої райдержадміністрації Іван Бобрушко, 57 років. —  Ті, хто не бажає переселятися, самі відповідають за своє життя та здоров"я. Про це вони засвідчили письмово.

У Грушові землі під будівництво вдосталь.

Просто селяни відмовляються від запропонованих ділянок. Кожен хоче жити в центрі села. Із наступного місяця будемо робити виїзди в села і тлумачити кожному про необхідність переселення.


Зараз ви читаєте новину «86 родин відмовляються переселятися з небезпечних зон». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода