Засуджений розбійник назвався співробітником СІЗО і без перешкод вийшов на волю

16 липня, скориставшись недбалістю конвойної роти та черговою зміною, з Донецького слідчого ізолятору втік засуджений Петренко Станіслав.

Про це повідомляє сайт Держдепартаменту України з питань виконання покарань. Випадок стався в СІЗО № 5, яке розташоване в центрі старої частини міста. Під час етапування з тюрми до виправної колонії засуджений відхилився від маршруту прямування та за допомогою підробленого службового посвідчення вільно пройшов через зовнішнє КПП на вулицю Донецька.

До місця події терміново прибули співробітники служби безпеки України в Донецькій області, прокуратури, управління міністерства внутрішніх справ України.

Проте утікача не знайшли, проводиться перевірка. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за фактом халатності.

"Чоловік, який втік, - 1963 року народження, отримав вирок: 13 років за розбій. Він назвався прізвищем та ім'ям реального співробітника та легко вийшов, махнувши якимсь посвідченням. Він був у цивільному одязі, але і співробітники ходять в "цивілці". Отже, не відразу, а лише через декілька годин з'ясувалося, що засуджений утік", - розповіло Gazeta.ua джерело в МВС.

Мікрорайон, де розташована в'язниця, густо населений. СІЗО знаходиться недалеко від центрального універмагу та під стіною Донецького металургійного заводу.

"Це було не в суботу, а пізно увечері з п'ятниці на суботу: я в десять вечора йшла з роботи, а тут паніка", - розповіла Gazeta.ua мешканка вулиці Червоноармійської, на якій розташована в'язниця. - Скупчилося аж п'ять автозаків, зеки просиділи в них годин зо п'ять, їздили туди-суди машини з міліцейськими начальниками. Рахували-рахували, проте одного зека не долічилися!"

Місцеві скаржаться на таке сусідство.

"Я живу біля тюрми сорок років, - поділилася та ж мешканка. - І страждаю від безсовісного ставлення до нас. Таке ж нелюдське відношення до тих людей, які приносять передачі зекам. Немає ні сміттєвого контейнера, ні колонки з водою, ні туалету. Люди приїжджають з різних кінців країни - по 400-500 в день, чекають годинами. Тому вся вулиця потопає в бруді, а найближчі двори перетворили на туалети".

Охорона СІЗО, за її словами, жахливо ставиться до затриманих.

"Якось років 15 назад один хлопець біг з тюремної лікарні. Виліз на горище і стрибнув. Але зачепився за дріт, і сигналізація спрацювала. Якраз проводжала чоловіка на роботу, була шоста ранку. Бачу: як горох з цього СІЗО працівники на вулицю сиплються. Стріляють в повітря, кричать: "Стій". Через п'ять хвилин тягнуть – але вже не людину, а ляльку. Впіймали у дворі одного з будинків і відмотузили так, що голова повисла. Відразу вибігли панночки у формі та давай пісочком кров з тіла цього утікача присипати"