В Україні добігає кінця вступна кампанія. Нині триває зарахування вступників на контрактну форму навчання.
- Процес зарахування абітурієнтів на держзамовлення проходив у три етапи - так звані "хвилі". Вищі навчальні заклади мали оприлюднювати списки рекомендованих до вступу абітурієнтів на своїх сайтах. Після завершення перших двох "хвиль" – анулювати рекомендації тим особам, які не подали вчасно оригінали документів, і рекомендувати до зарахування наступних за рейтинговим списком осіб, - пояснює координатор громадського спостереження за вступною кампанією Громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк. - Утім, на практиці ситуація є менш врегульованою. Вступники скаржилися на дії приймальних комісій.
Які проблеми зафіксували спостерігачі ОПОРИ протягом цих хвиль зарахування?
- По-перше, деякі навчальні заклади рекомендували більшу кількість абітурієнтів, аніж було насправді у держзамовленні. Так, списки рекомендованих до зарахування у Національний університет харчових технологій, Національний гірничий університет, Донбаська державна машинобудівна академія, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова значно перевищували обсяги замовлення на державну форму. Очевидно, ВНЗ мали сумнів, що заповнять місця держзамовлення протягом трьох хвиль. Тому рекомендували більшій кількості вступників приносити оригінали документів. По-друге, рекомендували вступникам, які не пройшли на навчання за державний кошт під час першої хвилі, одразу вступати на контракт. Такі абітурієнти мали всі шанси пройти на бюджет під час другої і третьої хвилі. Проте їм телефонували і рекомендували переводитися на контракту форму. Також деякі університети сформували списки рекомендованих в алфавітному порядку без зазначення конкурсного балу, що ускладнює його сприйняття абітурієнтами та не дає можливості оцінити конкурсні шанси вступників. Ряд ВНЗ взагалі не розміщував на офіційних сайтах рейтингові списки, а просто давав посилання на vstup.info.
А що найбільше обурило вступників?
- Великою проблемою стало зарахування на місця держзамовлення, які лишилися вільними, після трьох хвиль. Вищі навчальні заклади мають на меті заповнити повністю всі місця, за які сплачує держава. Тому працівники приймальних комісій телефонували до абітурієнтів, які раніше не були рекомендовані у цей ВНЗ, і пропонували їм принести документи. Деякі абітурієнти навіть забирали документи у виші, де були рекомендовані раніше, і подавали їх у більш престижний для себе ВНЗ. Найбільше у цій ситуації постраждали ті, хто відмовився від бюджетних місць в одному вузі, однак не був зарахований в іншому. Найбільше скарг від вступників надходить на столичні вузи, які мали великий обсяг державного замовлення, однак через штучно роздуті рейтингові списки не добрали абітурієнтів у трьох етапах зарахування. За іншою схемою, приймальні комісії повідомляли про вільні місця на держзамовленні лише "потрібним" абітурієнтам. А у решти "невигідних" вступників просто відмовлялися приймати оригінали документів. На гарячу лінію ОПОРИ надходять сотні дзвінків від абітурієнтів, які скаржаться, що у списках зарахованих, які на 11 серпня були розміщені на сайтах ВНЗ, знаходяться особи з меншими конкурсними балами. Ситуацію розцінюють таку, що порушує їх права. Формально порушень ніби-то немає - приймальна комісія зарахувала людей на підставі оригіналів документів. А те, що інші не були повідомлені - вуз не зобов'язаний інформувати абітурієнтів про те, що є вільні місця державного замовлення. Тож, система себе не виправдовує. Якщо на етапі подання документів все було більш спокійно, то в останній хвилі абітурієнти, які не мали доступу до справжньої рейтингової ситуації, страждають.
Які висновки слід зробити?
- Перш за все, ОПОРА рекомендує обмежити кількість поданих заяв на вступ. 15 заяв у 5 вузів на три напрямки підготовки - це дуже багато. Ми не пропонуємо зменшувати кількість ВНЗ, але слід зменшити хоча б кількість напрямків підготовки. Принаймні 2 напрямки у 5 вузів зменшать загальну кількість заяв на порядок. Окрім того, вступник мав би прорейтингувати свої заяви, яка з них є більш пріоритетною. Система має працювати так: якщо людина в першій хвилі була рекомендована для зарахування на місце державного замовлення у перший за своїм рейтингом виш і напрям, вона має автоматично зникати з інших списків. Це технічно дуже легко зробити. До того ж пріоритетність заяв змусить абітурієнтів задуматися над вибором своєї професії, і не подавати 15 заяв на хореографію, юриспруденцію і філологію. Тому що це абсолютно різні напрямки. Також слід скасувати практику доган голів приймальної комісії вузів за невиконання державного замовлення. Інакше виші вдаються до нечесної конкуренції за випускників. Вузи стали заручниками такої ситуації, бо їм потрібно обов'язково виконати держзамовлення, інакше держава зменшить фінансування, і їм доведеться скорочувати викладацьких склад. Державне замовлення не повинно бути прив'язане до фінансування ВНЗ. Особливо, якщо мова йде про недобір 5-7 людей, а не декількох десятків.
2 
79692
Коментарі
4