
27 червня завершилися тести зовнішнього незалежного оцінювання. Заяви на їх складання надійшли від 322 тис. осіб — це на 6 тис. менше, ніж торік. Із 1 до 31 липня абітурієнти подають документи до вузів на вступ. Студентів набиратимуть за результатами тестів ЗНО.
— Цьогоріч зволікали з результатами із фізики. Немає жодних раціональних пояснень, чому їх так довго не оголошували. Це мінус цієї кампанії, — каже директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський, 51 рік.
Як оцінюєте перебіг тестування?
— Загалом результати стабільні. Система працює так, що з року в рік деяка кількість людей набирають максимум — 200 балів, а приблизно 10 відсотків не долають вступного бар'єру.
Чи були новації в тестуванні?
— Ні, ЗНО не розвивається останні три роки. 2009-го розробили варіант відмови від паперових тестів і переходу на електронні. Але змінилася влада, й усе заглухло. Тому десятки тонн паперу й далі переміщуються.
Можливість подати документи до вузів в електронній формі стала кроком уперед?
— Торік тільки 11 відсотків вступників змогли скористатися цим. Цьогоріч може бути більше. Але я радив би абітурієнтам, якщо виникають проблеми з електронною реєстрацією, підстрахуватися і подати результати ЗНО й необхідні документи також на папері.
Як випускникам визначатися, куди вступати?
— За покликом серця. Нікому не треба, щоб людина п'ять років нудилася і відсиджувала в університеті, а потім не працювала за фахом. Чимало батьків зорієнтують дітей інакше: вступи куди-небудь, аби диплом був. Це така собі відстрочка від безробіття.
За покликом серця можна здобути фах, який не потрібен ринку праці.
— Так, досі є мода на юристів, журналістів, економістів, хоча очевидно, що всім роботи не вистачить. Утім, немає нічого поганого, якщо людина власним чи батьківським коштом вивчилася на того, на кого хотіла. Бо суспільство з високим відсотком людей із вищою освітою менш криміналізоване. Але держава не може оплачувати перевиробництво юристів чи економістів.
Як вона має впливати на вищу освіту?
— Регулювати держзамовлення. Потрібно вкладати у напрями, які забезпечать інноваційний розвиток економіки, — у високі технології, математичні дисципліни, комунікації, аграріїв та медиків. Але потреби мають визначати роботодавці, а не освітня бюрократія. Треба вимірювати ринок і під нього підлаштовуватися.
Які вступні тенденції будуть спостерігатися цього року?
— В українських вузів з'явилися нові конкуренти — університети Польщі, Британії, Німеччини. Вони мають чимало безкоштовних програм і грантів. Видають диплом, який визнають в усіх країнах Євросоюзу. Там відсутня корупція під час вступу і семестрів. Тому українські вищі навчальні заклади знижуватимуть ціни на навчання. Деякі працюватимуть навіть без прибутку. Конкуренція серед вузів гострішатиме. Молоді це розширює вибір.
Чи не відживає своє поняття вищої освіти?
— На практиці мало людей мають такий рівень самоорганізації, аби вчитися самотужки. Поки що вища освіта перебуватиме в традиційній формі. Але однаково тут криза. Суть її — не встигне людина чогось навчитися, як ці навички застарівають. Тому треба здобувати нові знання впродовж життя.
Коментарі