У Львові студенти слухали Ірину Фаріон заради заліку

Про підвищення пенсійного віку, самогон, консервацію та відділення від України Сходу говорили львів'яни 22 червня - у день 70-річчя нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.

О восьмій ранку того дня 12 автобусів із міліцією та "Беркутом" прибули до Львівського пагорбу слави. Мали стримувати провокації.

За дві години отримали повідомлення, що провокатори не приїхали. Більшість міліціонерів пішли в цілодобове кафе через дорогу.

До столу міліціонерів підійшов мангальщик із п'ятьма шампурами з шашликом.

"Ех, зараз би ще "пузирьок" на стіл чи холодного пивка", - потирає руки старший лейтенант.

"Тихше будь, зара як начальник почує, то такого пива тобі дасть! – штурхає його в бік сусід. – Він і так сьогодні злий як чорт. Зранку не виспався та ще й жінкою в нього якісь тьорки. У відпустці вже пива напєшся", - розмовляли за одним із столиком.

За іншим міліціонери обговорюють пенсійну реформу:

"То що там із пенсією тепер буде?" – запитав один колегу.

"Та хрін його знає. Із нашим теперішнім урядом ні чорта не зрозумієш. Бардак у нас зараз, - погодився другий. – Та що тут казати, коли нам он які хот-доги дали. Де кетчуп і гірчиця? Про огірки, капусту я взагалі мовчу".

Протягом дня ніяких заворушень так і не відбулося. Ввечері на проспекті Свободи пройшло віче "Свободи". На ньому виступила депутат облради доцент кафедри української мови Львівської політехніки Ірина Фаріон.

Два студенти під час її виступу - один щось бубонить, другий, з червоно-чорним прапором із золотим тризубов у руках:

"Та заткнися ти! Мені тре послухати, що та гагара говорити буде. Завтра маю здавати українську. А моя викладачка й Фаріониха дружать. То послала мене послухати, що вона казатиме. Завтра маю все переказати, тоді зарах поставить".

Про що ще говорили львівяни і чому на їх думку треба відєднати від України Схід можна у журналі "Країна" № 25 за 1 липня 2011 року.

×