"Наші люди вже набагато краще адаптовані до кризових явищ, ніж це було у 1990-х роках, коли за перші п"ять років померли 163 тис. людей і майже ніхто не народжував. Люди вже звикли до нового життя, а тоді це був різкий контраст між радянською і, умовно кажучи, капіталістичною дійсністю. Зараз, наприклад, втрата роботи не сприймається як крах усього життя і рідко закінчується самогубством", — розповіла завсектору проблем тривалості життя і здоров"я населення Інституту демографії і соцдосліджень НАНУ Олена Палій.
Поліпшення статистики, за словами Палій, це результат того, що українці стали більш бережно ставитися до себе: "Зниження показників смертності відбулося в основному за рахунок зниження кількості загиблих від зовнішніх причин: травм, отруєнь. Основними причинами смертності залишаються серцево-судинні захворювання і наслідки алкоголізму. Пияцтво, як і раніше, головний бич: наші чоловіки у середньому живуть на 12 років менше, ніж жінки (звичайний біологічний розрив — 5-6 років)".
"Думаю, причиною зниження смертності стала поява ширшої мережі кардіохірургічної допомоги, збільшення кількості операцій при гострій ішемії, гострому інфаркті. Але, на жаль, це актуально тільки для великих міст. А ось за смертністю від туберкульозу ми займаємо друге місце у Європі після Росії, за смертністю від СНІД-ВІЛ — перше. Україна "лідирує" за онкозахворюваннями. І за прогнозом ВООЗ, до 2030 року нас залишиться 30 млн.", — говорить голова Комітету Ради з питань охорони здоров"я Тетяна Бахтєєва. Сегодня.
1 
79692
Коментарі