Україна має важкий вибір, але зробити його можуть лише українці

Думки на сайті The Washington Post оглядача Девіда Ігнатіуса

У день, коли внаслідок жахливого ракетного удару Росії загинуло понад 50 людей у продуктовому магазині-кафе на сході України, відвідувачка запитала високу чиновницю в її офісі, як її країна може пережити цю жорстоку, виснажливу війну.

Після довгої паузи, перша віце-прем'єрка Юлія Свириденко відповідала: "У нас немає вибору. Це екзистенційна війна. Це не просто слова. Для наших партнерів це вибір, допомагати чи ні. Навіть для Росії війна – вибір. Але для нас немає іншого виходу".

Свириденко, міністерка економіки, описує свої плани щодо підтримки функціонування країни у тривалій, виснажливій боротьбі - кредити для відкриття бізнесу та повернення біженців додому, субсидії фермерам на розмінування полів, страхування військових ризиків для заохочення іноземних інвестицій. Це може звучати як сон. Але вона зазначає, що в цій зруйнованій країні залишилося 40 тис. осіб, які подали заявки на отримання державної іпотеки для придбання домівки.

Війна в Україні одночасно несамовита і надихаюча. Люди не можуть приховати свою втому чи смуток. Конфлікт знекровлює країну. Українці, з якими я розмовляв під час чотириденного візиту, знають, що не можуть продовжувати боротьбу вічно у пошуках того, що може виявитися недосяжною перемогою. Але вони також не зупиняться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко

"Якщо ми зупинимося, все втратить сенс. За останні 19 місяців ми відвідали дуже багато похорон. На кожних я зі сльозами на очах говорю – "Я не зупинюся, поки ми не досягнемо нашої мети – прогнати геть росіян із усієї окупованої території", - каже Марія Мезенцева, депутатка з Харкова.

"Маємо бути чесними. Люди втомились. Минулого року це була впевненість, а можливо, і надмірна самовпевненість. Тепер люди відчувають, що це класична війна на виснаження. Майже у кожній родині хтось загинув. Я не став би намагатися продати людям варіант, який не забезпечує перемогу. Тому що це вже особисте", – каже Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ.

З наближенням зими надії на те, що контрнаступ, що почався цього літа, призведе до прориву, не виправдалися. Але прем'єр-міністр Денис Шмигаль каже, що боротьба триватиме і що він планує бюджет на наступний рік, який передбачає ще 12 місяців війни. У середу він виступив на зустрічі з групою з Інституту Маккейна, з якою я приїхав в Україну цього тижня. До групи увійшли представники таких компаній, як Microsoft, Palantir, а також виробники дронів Fortem Technologies та Skydio, які допомагають Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ

Однак зараз українці готові більш відверто говорити про шляхи припинення війни, ніж під час моїх візитів минулого року. На вечері з групою депутатів у ресторані на Дніпрі точилася гучна суперечка про кращу стратегію порятунку країни, про яку варто розповісти докладніше.

Олексій Гончаренко, опозиціонер із Одеси, чинить тиск на членів правлячої партії президента Володимира Зеленського: "Я дуже стурбований. Погляньте на фронт. Він не змінюється. За рік він не помінявся. Але за це ми заплатили величезною кількістю життів. Україна не може воювати "стільки, скільки потрібно". Це буде катастрофа".

Замість того, щоб боротися, як хоче Зеленський, за вигнання Росії з територій, які вона окупувала з 2014 року, таких як Крим, він каже, що Україні слід звернутися до НАТО за гарантіями безпеки, щоб захистити територію, яку вона утримує.

Проте інші депутати із цим категорично не згодні.

"Друзі, у нас немає вибору, нас хочуть стерти з лиця Землі. Військовий спосіб захисту нашої країни – єдино можливий", - каже Мезенцева.

Олена Хоменко, яка працює у парламентському комітеті із зовнішньої політики, згодна, що Україна має боротися доти, доки не відновить суверенітет на всій своїй території у межах 1991 року.

Гончаренко майже кричить: "Ми цього теж хочемо. Але є реальний світ, і ми маємо приймати рішення, виходячи з реальних варіантів. У нас немає необмеженого часу, і ми не маємо необмеженої кількості людей".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

Наступного дня представники українського Міністерства оборони описують те, що вважають за незмінну реальність на полі бою.

"Я не думаю, що ми незабаром закінчимо війну. Але ми переконані, що це війна за необхідності", - каже урядовець Міністерства оборони, полковник Геннадій Коваленко.

Він та інші представники Міноборони кажуть, що продовження і, якщо можливо, розширення постачання зброї зі США має важливе значення.

"Ми на 100% залежимо від США", - каже він.

Так само як інші українські чиновники, з якими ми зустрічалися, він висловлює рішучу вдячність США за допомога і, схоже, не стурбована тим, що недавні заворушення в Конгресі підірвуть зобов'язання Америки щодо надання допомоги Україні.

Залишаюся у роздумах над питанням, над яким так болісно б'ються українці. Який правильний шлях для країни, яка відчуває ціну війни, яку вона болить, як удар шрапнелі?

У справедливих конфліктах найкраща стратегія, безумовно – дотримуватись обраного курсу, особливо коли люди починають зневірятися. Якщо в України є воля продовжувати війну, а США та їхні партнери збережуть твердість у своїх зобов'язаннях щодо підтримки, то "стільки, скільки потрібно" – це правильний курс.

Але якщо Україна серйозно ставить питання, чи зможе вона пережити боротьбу, яка може зайняти багато років, тоді їй необхідно подумати про спосіб, як заморозити конфлікт на своїх умовах - з гарантіями безпеки з боку США в рамках цієї угоди.

"Ми в горі", - каже мені Лариса Білозір, депутат парламенту від східної України. Вона щойно повернулася зі свого району, де на війні загинуло 304 особи, і її візит співпав із похороном двох молодих людей.

Україна не вимагатиме миру. Як багато людей говорили мені цього тижня, це занадто особисте. Як наддержава, США можуть спробувати направити цей конфлікт у бік врегулювання, яке захистить Україну і не винагородить російську агресію. Але не просіть українців відмовитись від своєї справи. Вони цього не зроблять.

Переклад Gazeta.ua

×