У соціальному гуртожитку живе одна людина

 

Минулого грудня в Ніжині на Чернігівщині відкрили соціальний гуртожиток на 20 місць. У ньому надають безкоштовне житло сиротам віком 15–23 роки. Постоялець може розраховувати на кімнату протягом трьох років.

Гуртожиток розташований на другому поверсі колишньої поліклініки військової частини на Гуньках, околиці Ніжина. Від центру і вокзалу до нього п"ять хвилин маршруткою.

На зупинці "Військове містечко" в сосновому лісі видно дво- та п"ятиповерхівки 1980-х років. Поряд кілька продмагів, базар, школа та дитсадок. На першому поверсі гуртожитку — амбулаторія сімейної медицини. Тут приймають терапевт і педіатр, медсестри можуть поставити крапельницю, зробити укол. У цій же будівлі — відділення пошти та "Укртелекому".

За скляними дверима холу — столик адміністратора гуртожитку. Поряд — кабінет директора. У понеділок зранку там зібралися на планірку соціальний педагог, завгосп та чотири адміністраторки.

— Ось тут, ближче до адміністратора, плануємо поселити хлопчиків, а далі — дівчат, — веде по коридору директорка гуртожитку 28-річна Оксана Левчук. — Кімнати на двох–трьох осіб. Є одна одномісна. Стандартно обставлені новими ліжками, шафами, тумбочками та письмовими столами. Є дзеркало та стілець. На підлозі — симпатичний килимок. Телевізори — у холі та загальній кімнаті відпочинку.

Чоловічий санвузол має душові кабіни та туалет. У жіночому також зробили пральню: поставили дві машини-автомати. Кухня одна. Тут дві електроплити, два холодильники, мийки та шафки і чотири обідні столи.

— Ремонт закінчили тільки взимку, серед навчального року, — говорить Левчук. — І більшість наших імовірних пожильців десь пристосовані: чи то довчаються в інтернатах, чи училищах, вузах. Там їх або повністю утримують за рахунок держави, або принаймні надають місце в гуртожитку.

Нині у соціальному гуртожитку живе лише одна третьокурсниця медучилища Катя Миронець. Очікують, що з літа мешканців добавиться.

— Бажаючих багато, але не всі підходять до наших вимог, — продовжує директорка. — По-перше, дитина повинна бути сиротою, не мати власного придатного житла. Ми не приймаємо сиріт із дітьми, алкогольно- та наркозалежних, психічно хворих чи інвалідів, які потребують стороннього обслуговування.

Маю затишну кімнату. Велика кухня, і речі руками прати не треба

Постояльці гуртожитку проживатимуть тут лише певний час. Згодом треба самому шукати роботу і житло.

О шостій вечора на сходах цокають підбори. Єдина жителька гуртожитку 19-річна Катерина Миронець

Катерина живе в гуртожитку місяць.

— Подобається, — говорить. — Хороший район, добре ходить транспорт. Маю затишну кімнату. Велика кухня, і речі руками прати не треба. До цього удвох із подружкою винаймали кімнату в будинку із господарем-дідом. Він брав 150 гривень із кожної. Мені житло оплачувало медучилище. Попри те, що я тут сама — не сумно. Та й учусь допізна, десь до 11-ї вечора. А тут тихо, і це добре. На вихідних їжджу або до сестер, або до брата. Я серед них найменша. Сестри в Ніжині, одна має сім"ю. А брат живе в селі неподалік. Трохи допомагають продуктами.

Катерина отримує стипендію та пенсію. Сама готує, із пральними машинками розібралася з першого разу. Натоміть випускники інтернатів часто не можуть навіть приготувати собі їжі чи випрати речі — не вміють.

— Нещодавно в неї померли батьки, а хата майже повністю згоріла, — розповідає про Катю заступник директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім"ї, дітей і молоді Ніна Кононенко, 51 рік. — Катя стоїть на позачерговому квартирному обліку в місті. По досягненню 22 років міська влада має виділити їй якесь житло — місце в робочому гуртожитку, кімнату або квартиру. А навчальний заклад — забезпечити першим робочим місцем.

Приміщення під гуртожиток шукали два роки. Чернігівська міськрада не допомогла. Відгукнулися Ніжин і Прилуки.

— Зупинилися на Ніжині, бо він має хороше транспортне сполучення з Києвом, — каже Кононенко. — Півміста працює в столиці. А гуртожиток — недалеко від вокзалу. На ремонт цього приміщення витратили 700 тисяч гривень із обласного бюджету. Ще 170 тисяч пішло на обладнання. Утримує заклад обласний бюджет.

×