Лісабонський договір набирає чинності у вівторок в країнах, які входять до Європейського Союзу. Це стало можливим завдяки завершенню ратифікації цього договору в усіх державах ЄС.
З 1 грудня офіційно приступлять до виконання своїх обов"язків президент Європейської ради, бельгієць Херман Ван Ромпей, а також верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, британка Кетрін Ештон. Вони були обрані на ці посади глави держав та урядів країн ЄС на саміті в Брюсселі 19 листопада.
Запровадження посад президента Європейської ради і верховного представника у закордонних справах і політики безпеки передбачено Лісабонським договором.
Ештон об"єднає нинішні повноваження верховного представника з питань спільної зовнішньої політики і безпеки Хав"єра Солани та члена Єврокомісії із зовнішніх зв"язків і політики європейського сусідства Беніти Ферреро-Вальднер.
На думку експертів, практичний сенс Лісабонської угоди полягає в тому, щоб зробити розширений ЄС керованим.
Наголошується, що нова угода урізає роль держав, які входять в ЄС, на користь Союзу. Цим викликано опір низки країн, які не одразу ратифікували договір, таких як Ірландія, Польща та Чехія.
У договорі вперше з"явилася стаття про можливість виходу країни з ЄС.
Після вступу в силу договору, більшість питань в Раді ЄС буде вирішуватися кваліфікованою більшістю, а не консенсусом. При цьому виключається можливість введення вето однією країною.
Крім того, після вступу в силу угоди значно підвищується роль Європейського парламенту. З 1 грудня 2009 95% рішень прийматимуться спільно Європарламентом і Радою ЄС, в два рази більше, ніж досі. Європарламент буде мати значний вплив на регулювання Шенгенського простору, надання притулку, а також на співробітництво в галузі цивільного права та боротьби з організованою злочинністю. Крім того, Європарламент буде приймати остаточне рішення в переговорах про бюджет ЄС.























Коментарі