З 1991 року в Україні почали з'являтися досі невідомі фахівці. Gazeta.ua склала рейтинг найпопулярніших та найприбутковіших професій, якими заробляли українці.

1. "Човники" - люди з прикордонних міст із цигарками марок "Прима" без фільтру та L&M ходили Польщею. Носили горілку "Львівська" та "Пшенична". Також заробляли на обміні валют. Полякам продавали квасолю, грецькі горіхи, кролячі шкури. Торгували електроприладами, музичними інструментами. Звідти привозили одяг та взуття турецького виробництва, жуйки, цукерки, йогурти.

"Відкрито несла із собою 5 пачок сигарет та літрову пляшку горілки. Рештою, 2-3 блоками сигарет - обв'язувала живіт. Аби трималися, обмотувала скотчем. Добре, коли на зміні на митниці були чоловіки. Вони детально не обшукували. Одну працівницю називали "стерва". Вона заводила у туалет, роздягала до білизни", - пригадує львів'янка Ірина Кунець. У 1990-х була "човником".

 

2. Контрабандисти незаконно перевозили через кордон сигарети, горілку, наркотики, ліки, нелегалів. Цей фах найкраще опанували закарпатці.

"До лікарні, де працював тато хірургом, потрапив румун. Казав, що має мережу аптек, може допомогти з ліками. Але проблема - перевезти їх через кордон. Батько домовився зі знайомим прикордонником, що той пропускатиме. Мав платити йому 10 відсотків від прибутку. У Румунії ліки були втричі дешевші. Тато їх продавав пацієнтам за ціною, яку сам встановлював. Медикаментів в Україні не було - люди не мали з чим порівняти ціну. Найкраще заробляв на наркотичних препаратах, які прописують безнадійно хворим з онкологією", - розповідає Василь із райцентру Тячів Закарпатської області.

 

3. У рекетири йшли переважно випускники інститутів фізкультури.

"Нас тренували у великому спортивному залі. Усім видавали однакові спортивні костюми та кросівки. Промивали мізки: ми - робінгуди, які мають забирати у багатих та віддавати бідним. Наголошували, що у нашій справі нема родичів та друзів. Мене приставили лохотронників біля ринку оберігати. Вони з талончиками стояли, клієнтів заманювали. Бувало, що старі всю пенсію залишали. Все надіялися, що витягнуть щасливий квиток та буде їм багатство. Такого квитка не існувало. Коли починали голосити, привертати до себе увагу - мав їх вигнати. Тоді взявся борги вибивати. Одного так потовкли - не знаю, чи живий лишився", - зізнається тернополянин Максим Іванович.

 

4. З 1991 року на ринках з'являються міняйли, що підпільно обмінюють валюту.

"У перші дні роботи на ринку дружині не зізнавався, куди ходжу. Боявся, що вона, вчителька, мене не зрозуміє. За перші гроші накупив продуктів – довелося розповісти, звідки вони. Оля не скандалила. Хоча дуже переживала, аби мене не посадили у тюрму. У перший робочий день познайомився з 2-метровим чоловіком. Це була "криша", з якою в кінці тижня ділився прибутком", - каже львів'янин Андрій.

 

5. Після розпаду Радянського Союзу з'являються бізнесмени.

"З кумом створили кооператив. Тоді в моді були "Жигулі". Почали виробляти до них передні крила. Так заробили перший капітал. За ті гроші прикупили цегельний заводик, крамничку. Придивилися до ділянки, де зараз "Південний". Там був пустир, зарослий чагарниками. За нього тоді ніхто би й копійки не дав. На тому болоті зробили автостоянку. Згодом базар. Коли почали розвиватися, зі всіх сторін посипалися звинувачення. Чиновники міської ради кричали, що ділянку захопили самовільно. Почали вимагати хабар. Не розумів, за що маю віддавати наліво, коли до бюджету плачу податки", - розповідає Петро Писарчук, власник одного з найбільших торговельно-розважальних центрів у Львові "Південний".

 

6. В Україні налічують 70-80 тис. програмістів. Перші IT-шники почали з'являтися 1995 року. Випускники Київського політехнічного інституту заснували компанію "Софтлайн", яка розробляла програмне забезпечення. Нині програмісти - це фахівці з високими зарплатами. За 2-3 роки роботи в ІТ-компанії можуть купити житло. Частина з них працюють в іноземних компаніях на території Україні. Дехто створює програми удома, продає закордон.

 

7. Порівняно нещодавно з'явилися іміджмейкери. Такі фахівці розробляють для клієнта образ: підбирають зачіску, макіяж, одяг, аксесуари. Це має допомогти людині досягти успіху. Найчастіше замовниками виступають політики, актори. В PR-агентствах іміджмейкери займаються просуванням кандидата на виборах. Найпочесніша посада для іміджмейкера - імідж-аналітик. Він керує групою фахівців, які обслуговують клієнта. Виявляють і аналізують факти успіху і невдачі образу.

 

×