5 головних конфліктів України і Росії за 25 років незалежності

5

Напередодні 25-ї річниці проголошення незалежності України Gazeta.ua згадує найзагрозливіші кризи в історії відносин з Росією.

Поділ Чорноморського флоту

 

Після розпаду СРСР Чорноморський флот опинився на українській території. Тому в квітні 1992 року президент Леонід Кравчук указом у повному складі підпорядкував його Збройним силам України. З такою позицією не погодилася Москва: президент РФ Борис Єльцин аналогічним указом заявив про приналежність Чорноморського флоту до Росії.

"Війна указів" між Москвою та Києвом завершилась зустріччю двох лідерів в Дагомисі. Вирішили, що Чорноморський флот стане об'єднаним флотом двох держав із сумісним командуванням.

Між українськими та російськими службовцями флоту загострювалася взаємна ворожість — аж до бійок між офіцерами. Ідея спільного командування флотом провалилася.

Протягом 1993-1994 року ситуація загострилась настільки, що дві країни вперше опинилися на межі збройного конфлікту. З липня 1994 року українська частина флоту відокремилася.

З 1997 року Чорноморський флот Росії орендував своє місце дислокації в Севастополі до 2017 року, згідно з міждержавним договором, підписаним Кучмою та Єльциним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-6 досягнень України на міжнародній арені

Спроба російського парламенту "анексувати" Крим

 

На початку 1991 року Кримська область УРСР проголосила свою автономію у складі суверенної України.

Після проголошення незалежності України Кримська автономія заявила про свій державний суверенітет, ухвалила власну конституцію та обрала президентом проросійського активіста Юрія Мєшкова.

Із 1992-1993 років на півострові активізувалися різноманітні сепаратистські проросійські рухи на зразок блоку "Россия".

Низка провідних політиків РФ (Юрій Лужков, Дмитро Рогозін, Володимир Жириновський) відкрито підтримували сепаратистів та публічно ставили під сумнів територіальну цілісність України. В травні 1992 року Верховна Рада РФ визнала акт передачі Криму до складу УРСР 1954 року незаконним, а в червні 1993 року – проголосила Севастополь російським містом.

Після таких заяв Україна негайно звернулася до Ради Безпеки ООН та ОБСЄ. Відносини з Москвою знову опинилися на межі війни. Президент РФ Єльцин не підтримав російський парламент, заявивши, що не "збирається воювати з Україною".

1995 року Верховна Рада України ухвалила акт про створення Автономної Республіки Крим відповідно до українського законодавства. Підписавши двосторонній Договір про дружбу 1997 року, російська сторона юридично визнала українську приналежність Криму.

Криза довкола острова Тузла

 

Восени 2003 року влада Краснодарського краю РФ почала будівництво греблі, яка мала з'єднати невеликий острів Тузла в Керченській протоці з російським берегом Таманського півострова.

За визнаними кордонами 1991 року острів належав Україні, тому Київ висловив протест, вимагаючи припинити будівництво. Росія відповідала, що острів - частина Таманської коси, а, отже, належить їй.

Суперечка наробила галасу в обох країнах. Для захисту острова від зазіхань Україна розмістила там підрозділ прикордонників з артилерією. Тодішній голова адміністрації президента РФ Олександр Волошин закликав бомбардувати українців на острові. По всій Україні проходили акції протесту та набір добровольців.

Ситуацію вдалося врегулювати лише після втручання президентів Кучми та Путіна. Після кількох раундів переговорів Росія згорнула роботи на Тузлі, але відмовилася публічно визнати приналежність острова Україні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 25 років незалежності України: 5 найгучніших міжнародних скандалів

Газові війни

 

2005 року, після помаранчевої революції та приходу до влади президента Віктора Ющенка, Україна проголосила євроатлантичний поворот у зовнішній політиці. Москва болісно відреагувала на намір України вийти з її сфери впливу.

В березні 2005 року російський Газпром підвищив для України ціну на свій газ до 250 дол. за 100 куб. м замість фіксованої ціни в 50 дол.

Київ заявив про неприпустимість такої ціни, переговори щодо постачання газу на 2006 рік провалилися. Вже 1 січня 2006 року Росія перестала постачати блакитне паливо Україні. Газпром звинуватив Нафтогаз у несанкціонованому відборі газу.

Кризу у відносинах вдалося владнати 4 січня, коли сторони підписали договір з ціною 95 дол. Посередником між Газпромом та Нафтогазом стала компанія РосУкрЕнерго Дмитра Фірташа.

2008 року посередник вже заборгував Росії 2,4 млрд дол., а ціна газу підскочила до 180 дол. Газпром ультимативно вимагав сплати боргу та виставляв ще вищу ціну – 235 дол., а згодом – вже 470 дол.

31 грудня 2008 року переговори остаточно провалилися. Росія знову припинила постачати газ в Україну 1 січня. Також істотно скоротився об'єм постачань російського газу через Україну до Східної та Центральної Європи.

Уряди країн ЄС одностайно висловили рішучий протест. Постачання газу до України та транзит до Європи відновили 18 січня – лише після того, як прем'єр Юлія Тимошенко погодилася на газпромівську ціну в 450 дол.

Захоплення Криму та війна на Донбасі

 

22 лютого 2014 року Віктор Янукович утік з України, рятуючись від проєвропейського повстання в Києві. Вже в ніч на 27 лютого російські спецпризначенці без знаків розрізнення захопили Верховну Раду Криму, адміністративні будівлі, аеропорти, ЗМІ та транспортні вузли в Севастополі та Сімферополі.

1 березня президент Володимир Путін та Держдума РФ санкціонували застосування збройних сил проти України Російські війська захопили територію півострова, витіснивши звідти українські підрозділи.

16 травня окупаційна влада провела "референдум" на якому за приєднання до Росії проголосували нібито понад 96% населення півострова. 18 травня Росія офіційно анексувала Крим, де-факто приєднавши півострів. Жодна країна не визнала законність цього акту.

З 14 липня 2014 року російські військовослужбовці та місцеві бойовики захопили адмінбудівлі низки міст Донецької та Луганської областей. У відповідь українська влада розпочала мобілізацію та антитерористичну операцію.

Після псевдореферендуму 11 травня сепаратисти проголосили створення так званих ДНР та ЛНР. Піком збройної агресії проти України вважають серпень 2014 року, коли російська регулярна армія завдала удару по ЗСУ під містом Іловайськом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-5 найцікавіших явищ у мистецтві за часи незалежності України

×