Політв'язень та громадський діяч 83-річний Левко Лук'яненко розказав, що його сім'я пережила голод 1932-1933-х років завдяки гнилій картоплі.

"Ми жили на хуторі Хрипівка на Чернігівщині. Батько придумали, як заховати трошки картоплю, бо все ж забирали. Викопали ямку на стежці від хвіртки до ганку, засипали туди картоплю й добре утрамбували. Коли шукали зі штирями схованки — то ходили по городах, попід деревами. А на стежці штир нічого не бере. То вони цю картоплю не знайшли. Найбільше людей померло навесні 33-го, поки щось не виросло на городах. Якраз тоді батько розкрили цю ямку. Картопля згнила. Сморід був страшенний. Але батько вичерпували ту картоплю, мати брали її у ночви, заливали водою, перетирали й тоді з того відстоювався крохмаль. З нього мати пекли млинці, щось там ще додавала.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наймасштабніші голодомори за останні 200 років

Мати розказували на сусідньому хуторі, коли Городнянська міліція перевіряла хати, й прийшли до однієї в лісі. На подвір'ї побачили мертвих чоловіка й жінку. Зайшов до середини хати, а там хлопчик років 10-ти. Долі лежала його мертва сестричка років з 6. І він великим кухонним ножем різав її литку. Міліціонер забрав цього хлопчика. Влада збирала таких і відправляли їх у спеціальні дитячі колонії, де їм присвоювали інші прізвища й імена й виховували в дусі ненависті до України. Він скоріш за все й не уявляє, яка його доля і хто насправді його батьки, звідки він", - розказав політв'язень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідника Голодомору катували в мікроавтобусі

Довгий час Левко Лук'яненко був головою Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

"Те, що голод 30-х років був злочином Російської імперії проти української нації доведений тисячами й тисячами, надрукованих свідчень. Аби тільки люди хотіли те читати й знати. Один із засновників Асоціації дослідників голодоморів був родом з Умані й розказував, що в їхніх батьків було 18 дітей. Живими залишилось двоє. Це така трагедія, яку не можна забувати. Хай не тільки сльози проллються над могилою мільйонів, хай наповнюється серце бажанням помсти ворогам, які так безжально й незаслужено нищили українську націю", - зазначив Левко Лук'яненко.

×