Канал "Оренбург" продемонстрував сюжет, у якому проводиться паралель між Шевченком і Гітлером, та ставиться запитання про доцільність вшанування українського поета зокрема в Оренбурзі. Сюжет каналу "Оренбург" "Кому поём здравницы?" був присвячений святкуванню шевченківського березня в Оренбурзі.
"Шевченко в усіх своїх творах оспівував свою батьківщину – Україну, а ось згадки про наш край, де він десять років провів у солдатському засланні, якось у пам'яті не спливають. Виникає питання, чому ж у нас, в Оренбурзі, так затято прославляють цього поета?", – запитує ведучий.
Журналісти розповідають, що в Оренбурзі стиль життя Шевченка був далеким від солдатської муштри – натомість письменник присвятив себе художній і летературній творчості.
"Оренбург у справі обожнювання Тараса Григоровича дасть фору будь-якому місту "нєзалежной". Чому? Це питання залишається загадкою навіть для відомих у місті вчених-мовників. У далекому від України місті і вулиці, яка названа на честь Шевченка, – чи не найкращий музей у місті", – нарікає кореспондент.
Паралельно наводиться інформація про те, що деякі впливові російські літератори вважали Шевченка посереднім поетом. Тетяна Жаплова, професор кафедри періодичного друку і теорії журналістики ОДУ, відзначила:
"Гоголь розумів, що це – милування якоюсь містечковою, якоюсь дивною сумішшю мови, діалекту, чогось такого трохи привнесеного, трохи літературного, загалом, з його точки зору це була якась дика суміш. І вчити на цій суміші молоде покоління українців він, наприклад, не радив".
Також у сюжеті про святкування шевченківського березня журналіст наводить "цікавий факт" про Шевченка:
"За ненависть до росіян фашисти дозволяли ставити його портрет поруч із портретом Гітлера, і зберегли його пам'ятник у Києві".
На святкування шевченківського березня у Оренбурзі з бюджету міста виділяється чимало коштів, відзначається у сюжеті, при цьому пушкінскьго червня у Оренбурзі немає, принаймні, у масштабах шевченківського березня.
"Було б ще зрозуміло, якби на знак російсько-української дружби увічнили пам'ять Гоголя в Оренбурзі – внесок Миколи Васильовича у російську літературу не підлягає сумніву. Проте звідки взялося у нас таке затяте шанування відвертого русофоба Шевченка, яке ми культувуємо з року в рік, влаштовуючи місячник його імені – невідомо. Навіщо нашим дітям ці дивні і явно чужі кумири, коли в нашій багатонаціональній літературі є імена, якими насправді можна пишатися?"
Коментарі
773