Директор грузинської редакції "Радіо Свобода" Давид Какабадзе відповів на запитання з приводу ситуації, що склалася в грузинському регіоні Південна Осетія, де з 8 серпня триває збройне протистояння між російськими і грузинськими військами.
Радіо Свобода: Президент Михайло Саакашвілі говорить, що Росія прагне знищити грузинську демократію, у той час як Росія стверджує, що вона діє у відповідь на агресію грузинських солдат. Яка Ваша думка з цього приводу?
Давид Какабадзе: Росія карає Грузію за її західні амбіції - за оголошення мети стати членом НАТО й інших Євро-Атлантичних структур. 2006 це було ембарго грузинських товарів, російська влада сподівалася, що економіка Грузії не зможе вижити, якщо втратить російський ринок, який був найбільшим ринком для Грузії. Цього не сталося і я думаю, це розчарувало Росію. Грузинська економіка почувалася добре завдяки міжнародній підтримці, так, російське ембарго не спрацювало. Декілька місяців по тому для всіх стало очевидним, що Грузія змогла вижити як держава, як країна, і це сприяло налагодженню ще сильніших економічних зв"язків з Західними країнами. І фактично Грузія була зобов"язана діяти саме так, і це було хорошою частиною цього ембарго - позитивний ефект цього ембарго.
Радіо Свобода: Ви вважаєте, що Росія зараз намагається перешкодити вступу Грузії в НАТО?
Какабадзе: Щоб розуміти ситуацію, що ми маємо сьогодні дуже важливо зрозуміти події квітня, коли у Бухаресті відбувся саміт НАТО, де Грузія разом з Україною сподівалися приєднатися до Плану дій з набуття членства у НАТО (ПДЧ), який вважається свого роду останнім кроком перед офіційним запрошення приєднатися до НАТО. Навіть за умови сильного тиску з боку США і підтримки вступу Грузії і України деякими іншими союзниками НАТО, цього не трапилося. І цього не сталося переважно через серйозні заперечення німецьких і французьких лідерів. Я не хочу засуджувати кого-небудь у сьогоднішній ситуації, але я думаю, що Німеччина і Франція повинні узяти деяку відповідальність за те, що відбувається в Грузії і довкола Грузії, тому що Росія узяла це за знак, що вона має повну свободу дій у регіоні, для підсилення тут своїх позицій. Якщо ви пам"ятаєте, через 12 днів після Бухарестського саміту, 16 квітня, Путін, тоді президент Росії, випустив декрет про встановлення прямих зв"язків з Південною Осетією і Абхазією, двох сепаратистських республік в території Грузії; а потім були інші події, наприклад, направлення так званих додаткових миротворців до Абхазії, відправлення солдат до Абхазії - і всі ці дії, що мали місце без згоди Грузинського уряду, було порушенням всіх існуючих угод.
Радіо Свобода: Москва дуже незадоволена грузинським Прозахідним президентом Михайлом Саакашвілі....
Какабадзе: Повалення уряду президента Саакашвілі - це те, чого прагне Росія. Як мінімум, Путін був би дуже щасливий. Я упевнений, що він був би дуже щасливий побачити, як Саакашвілі тікає з країни і Росія нарешті зможе поставити у Грузії кого-небудь покірного, хто ніколи не заявив би, що головна мета Грузії - стати членом Євро-Атлантичних структур - НАТО і ЄС. Я не можу говорити від імені Російського уряду і я не можу знати, що вони точно планують але це було б ідеальним сценарієм, сценарієм ідеальних подій для них.
Радіо Свобода: Що Ви думаєте з приводу реакції інших країн на події в Грузії?
Какабадзе: Ми є свідками безсилля міжнародного суспільства у зупинці такого роду протистоянь. Люди вмирають і нічого не відбувається. Це - не перший випадок, очевидно, в недавній історії - згадайте хоч би війну в Дарфурі (Судан) і інші випадки - але це - певним чином один з найкращих прикладів того, як країна може покарати свого слабшого сусіда, з будь-якої причини, і нічого не трапиться. Добре, були заяви від різних лідерів, європейських і особливо американців. Були заяви від Президента Буша, від секретаря Райс, і від Обами і Маккейна - досить сильні заяви. Але нічого не трапляється і потрібно що-небудь зробити, щоб запобігти подальшому кровопролиттю - я маю на увазі не військові втручання. Очевидно, ніхто не розпочав би світову війну, звичайно, цього не повинно трапитися. Але Росія повинна розуміти це. Якщо Росії сьогодні зійде з рук ця політика агресії, то завтра це трапиться де-небудь на інших пост-радянських територіях. Існують системи впливу на дипломатичному рівні - є Рада Росія-НАТО, є угода про співпрацю між ЄС і Росією, є членство в СОТ - є багато рішень але, на жаль, ми розуміємо це, як ніхто інший, Європа дуже залежна від енергетичних ресурсів Росії і це надає Росії відчуття безкарності, вона може діяти таким чином без жодного наслідку для себе".
За матеріалом Радіо Свобода
Переклад "Газета по-українськи"
4 
1
Коментарі
5