"Путінська Росія поділяє з ХАМАС нехтування законами ведення війни" – Борис Джонсон, Бернар-Анрі Леві

Думки у британському виданні The Telegraph британського експрем'єра та президента "Консервативних друзів України" Бориса Джонсона, і французького філософа та режисера Бернара-Анрі Леві

Коли терористи ХАМАС розпочали свої огидні атаки на Ізраїль, ми на Заході відреагували миттєво та інстинктивно. Засудили цих терористів за фундаментальне варварство їхніх цілей і методів. Ми так само засуджуємо їх сьогодні, незважаючи на всіх тих, хто хоче надалі каламутити воду.

Ми засуджуємо їх, тому що бачимо різницю між тими, хто намагається вбити і налякати мирне населення, і тими, хто намагається врятувати мирне життя. Ми бачимо різницю між демократією та автократією, між тиранією і верховенством права.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко

Ми знаємо, що терористи ХАМАСу, які напали на ізраїльські родини, тепер є частиною зростаючої глобальної коаліції зла. Коаліції антидемократичних і неліберальних сил, яких не хвилюють права людини, цивілізовані цінності. Вони мають намір просувати свою програму по світу та використовувати слабкість Заходу, де тільки можуть.

Тож тим більше тривожно чути сьогодні голоси, особливо серед законодавців США, які стверджують, що в цій глобальній боротьбі, що загострюється, ми повинні зробити вибір. Є деякі на Капітолійському пагорбі, які стверджують, що якщо хочемо зробити більше, щоб допомогти Ізраїлю проти численних ворогів цієї країни, то маємо переглянути чи скоротити нашу підтримку України.

Це було б трагічною помилкою і невизнанням героїзму українців, які борються не лише за свою країну, а за саму справу свободи у світі. Було б помилкою не розуміти, що жахливий конфлікт, який відбувається в Ізраїлі останні десять днів, по суті, є тією ж боротьбою, що точиться в Україні останні десять років.

Тут не може бути бінарного вибору з нульовою сумою - між допомогою українцям боротися з Володимиром Путіним і допомогою Ізраїлю боротися з терористами ХАМАС. Коли ми дивимося на головорізів Путіна в Авдіївці чи головорізів-джихадистів у Газі, то дивимось на різні голови однієї гідри.

Не дивно, що Росія не засудила звірства ХАМАС 7 жовтня або що російські ЗМІ порівнюють ізраїльську блокаду Гази з нацистською блокадою Ленінграда під час Другої світової війни.

Навряд чи випадково, що російський уряд підтримує добрі відносини з двома найважливішими світовими спонсорами ХАМАС - Іраном і Сирією. Це тому, що путінська Росія поділяє з ХАМАС відверте нехтування законами ведення війни.

Ми бачили у війні проти України, як путінські війська свідомо вели вогонь по переповнених вокзалах, по театрах, церквах, ресторанах. Вони навіть напали на меморіал жертвам Голокосту в Києві "Бабин Яр", ніби символізуючи нове варварство їхнього підходу, холодну байдужість до втрат невинних людських життів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ

Головорізи Путіна та терористи ХАМАС морально однакові, не розрізняючи цивільні та військові цілі. Це не дивно, адже їхні цілі насправді однакові - знищити ліберальну демократію. Діти, убиті чи депортовані з Маріуполя, є жертвами того самого варварства, як і діти, убиті в кібуці Кфар-Аза.

Зараз не час віддавати перевагу одній групі жертв. Вони обидві заслуговують на захист Заходу. Зараз ми боремося на два фронти, за ті самі цінності та ті самі ідеали, проти тих самих антидемократичних і терористичних сил.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

Нашим американським друзям говоримо - ми повинні допомогти захистити Ізраїль і допомогти врятувати Україну. Вибрати одне з двох було б зрадою обох.

Переклад Gazeta.ua

×