У середу, 6 грудня, у Черкасах знесли гіпсовий пам"ятник черкаському поету Василю Симоненку. Відкрили його у березні цього року напередодні виборів. На реконструкцію площі, де виділене місце та на пам"ятник витрачено 681 тисячу. Окрім виділених коштів з міського бюджету, виділяли і різні підприємства та приватні особи. Тепер виявилось, що на закінчення задуманого не вистачає ще 320 тисяч.
– Прикро, що на відкритті цього "пам"ятника" зіграли деякі політики. Просто в березні хтось захотів використати це відкриття з політичною метою. Як можна було так непропорційно створити голову, плечі, руки. Людям же тоді не сказали, що він із гіпсу, додумалися ще й освятити. Скільки ж тут минуло від відкриття, а вже відпали пальці. Краще було б, якби його прийняли, щоб не дивитися на таке "мистецтво", – розповідає "ГПУ" 48-річний племінник Василя Симоненка Віктор Мисник. – Потрібно, щоб відкриття пам"ятника не приурочували до якоїсь події.
– Це був не пам"ятник, а наруга над пам"яттю про Симоненка. Соромно не лише перед черкащанами, а й перед гостями Черкас. Правильно висловився колишній редактор "Молоді Черкащини" Петро Жук, який працював з Василем, що на площі стоїть якийсь шахтар. Саме місце для пам"ятника непогане, але ж його ніби-то передали в оренду на 49 років, – обурюється 68-річна Антоніна Веретик, яка працювала з Симоненком в обласній газеті "Молодь Черкащини".
Ті, хто особисто знав Симоненка кажуть, що "скульптура не мала нічого спільного з Василем. Там стояло якесь чудовисько, яке з"явилось в центрі міста. А в руках чолов"яга тримав наче не книгу, а цеглину". Є розбіжності й щодо місця, одні твердять, що тут його закривають дерева і не доречна поряд розміщена стоянка. Хоч саме тут колись була редакція газети в якій починав свій творчий шлях Василь Симоненко.
– На відкриття в березні пам"ятника не було ніякого дозволу. Черкаська обласна спілка архітекторів визнала його антихудожнім. Зараз розглядаємо пропозиції чотирьох скульпторів. Два з Києва – Микола Білик, який є автором пам"ятників княгині Ольги і Ярослава Мудрого та Ігор Зарєчний, автор пам"ятника Суворову.
Свої послуги пропонує ще черкащанин Владислав Демйон, його відома робота – мати Шевченка у Моринцях Звенигородського району на Черкащині. І Анатолій Галян зі Львова (він був автором знесеного пам"ятника Симоненку – "ГПУ"). Плануємо що до осені наступного року уже стоятиме новий пам"ятник Симоненку, – ділиться головний архітектор міста Василь Дмитренко, 50 років.
Любов Карнарук
2 
79692
Коментарі