Учитель історії із села Ціпки Гадяцького району Полтавщини Віталій Сватковський 2008-го записав фільм-інтерв'ю з місцевими жителями, які пережили Голодомор.
"Голод почався у листопаді-грудні 1932 року, - каже історик. - Пройшла перша хвиля заготівлі, ще не так масово вигрібали. Друга хвиля - навесні 1933-го, почали відбирати все: пшоно, квасолю, гречку. Був випадок, начальник буксирної бригади зайшов у хату. В колисці лежало немовля. Під ним мати заховала мішечок із пшоном. Цей чоловік викинув дитину на підлогу, а зерно забрав. Малюк за кілька днів помер від травм.
Жовтень-листопад 1933 року були дуже важкими. Люди на полях визбирували гнилу картоплю, буряк. Найстрашніше, говорять очевидці, зранку прокидаєшся і думка, що крім води в колодязі, їсти немає чого.
"Скільки людей померло у ті роки в селі, порахувати нереально. Мерли сім'ями, кутками. Після війни НКВС вилучило книги реєстрації народжених і померлих. З розповідей нарахували 177 осіб, але це приблизні дані", - додає Сватковський.
Голодомор 1932-33 років - це період з квітня 1932 по листопад 1933-го. За ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933-го. В Україні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тис щодня.
Повна версія інтерв'ю з Віталієм Сватковським
4 
79692
Коментарі
11