100-кілограмовий гранітний валун з відбитком ноги людини виявив 57-річний Микола Торяник на глиняному кар"єрі під Гадячем, Полтавщина. За професією геолог, він створює у себе сад каменів, тому будь-яка глиба для нього має цінність.
"Камінь довго пролежав у дворі - ніколи було їм займатися. Але потім, коли я відмив його від глини, то просто не повірив своїм очам, - признається Микола. - На граніті чітко виднілася вм"ятина, що нагадує відбиток ноги людини у взутті приблизно 38-39 розміру".
Після закінчення Львівського університету Торяник працював геологом на Крайній Півночі, в Середній Азії, на шахтах Луганська. Але і такий багатий досвід не допоміг ученому пояснити походження відбитку на валуні.
"Під вагою людини граніт не продавиться, - міркує фахівець. - Розплавити його теж нереально, для цього потрібна температура як мінімум 1400 градусів. Якщо припустити, що вм"ятина утворилася під час затвердіння породи, то це відбулося близько 20 мільйонів років назад: саме тоді вона формувалася. Виходить, звичайна людина тут взагалі ні до чого"
Геолог назвав свій валун "Суперслідом". "Відбиток видно і в темну ніч, він ніби навіть злегка світиться, - каже дружина Миколи Ольга. - При цьому рівень радіаційного випромінювання тут трохи підвищений".
Незвичайну знахідку Микола Торяник довго нікому не показував, але коли в наший країні оголосили акцію "Сім природних чудес України", зважився пред"явити глибу організаторам. У результаті її включили в сотню дивовижних явищ природи. Цікаві натовпами почали ходити в двір до Торянику, кожен дивився, мацав, прикладав ногу, щоб прикинути розмір.
"Але одного разу з"явилися і недоброзичливці, - згадує геолог. - Я допізна працював за комп"ютером, світла в будинку не вмикав. Почувши, як гавкає собака, подивився у вікно і побачив двох незнайомців. Вибіг, але вони поспішно зникли. Було видно, що підходили саме до гранітного каменя. Хоча удвох все одно б далеко не понесли: як-не-як 100 кілограмів!"
Микола поривав відвезти "Суперслід" на експертизу до Києва, щоб його досліджували учені. Але, прикинувши, в яку суму обійдеться затія, передумав.
"Та і хто мені потім його поверне? - роздумує геолог. - Треба, щоб камінь лежав там, де його знайшли. Ось добре зробили уманчани, де є два схожі валуни. Один передали в краєзнавчий музей, інший поставили в центрі міста. Поряд капличку побудували і охороняють, як скарб. Будь-хто може прийти і подивитися на диво"
Місцева влада Гадяча про знахідку земляка знають, але поки не просили про її передачу місту. Та за великим рахунком глибу і зберігати ніде. Краєзнавчий музей закритий з 1991 року.
"Наукового обґрунтування виникнення відбитку на граніті немає", - говорить Віктор Мацуй, старший науковий співробітник Київського інституту геологічних наук НАН України, кандидат геолого-мінеральних наук.
Олексій Метропольський, заступник директора науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних досліджень (Київ), стверджує: "Щоб залишити відмітину на граніті, треба його розплавити. Але знайти дивака, який би гуляв по магмі, важко. Часто породи вивітрюються, проте і вітер не здатний зробити такий чіткий слід. У будь-якому випадку треба цей камінь вивчити і з"ясувати точний вік. Методів сьогодні існує багато. Правда, ми подібних досліджень ще не робили", повідомляє Newsru.ua
Коментарі