"Людей просто не пустили в укриття" – що не так із сховищами в Україні та як це виправити

Київ готується придбати і встановити 200-250 модульних бетонних укриттів. На це місто виділить 300 млн грн. Президент Володимир Зеленський повідомив, що готують проєкти рішень як щодо забезпечення належного рівня захисту в українських містах, так і щодо відповідальних за це. Так влада реагує на трагедію, яка сталася 1 червня. Тоді у Києві троє людей загинули від уламків на вулиці біля укриття, яке виявилось зачиненим. Серед них – дитина. Місцеві жителі розповіли, що вже не вперше не змогли потрапити до сховища в поліклініці.

Після трагедії влада та правоохоронці почали перевірку укриттів. В Україні вже обстежили 62 912 з них. 9,3% виявилися зачиненими, ще 23,6% – непридатні для використання. У Києві з 4 655 обстежених укриттів зачиненими виявилися 0,6 %, непридатними до використання – 34,6 %. Якими мають бути сховища та який їх стан в Україні – в матеріалі Gazeta.ua.

Мапа укриттів існує окремо від реального життя

У 32-й статті Кодексу цивільного захисту України написано, що населення може ховатися у захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення. Це можуть бути підвали житлових будинків або підземні паркінги, хоча не які-завгодно. Закон гарантує право на укриття лише в тих приміщеннях, які належать до фонду захисних споруд цивільного захисту. Згідно закону – коли лунає сигнал тривоги, то усі мають спокійно йти в укриття, яке розташоване не далі як 500 метрів, і там всім вистачить місця. Однак на ділі – часто виявляється не так.

 

Фонд захисних споруд цивільного захисту створює влада і управителі приміщень (балансоутримувачі). Список укриттів у фонді не є сталим: туди можна подати приміщення, які щойно облаштували як укриття, або ж прибрати звідти ті, стан яких уже не відповідає вимогам. Адреси київських сховищ є на онлайн мапі від КМДА, а з 2 червня зʼявилися і в офлайн-версії додатку "Київ цифровий". Аби нею скористатися, потрібно оновити версію, одного разу відкрити мапу онлайн і додати її до опцій швидкого доступу. На місцевості кожне з укриттів фонду повинно бути позначене табличкою з написом.

Насправді ж буває так, що мапа від КМДА існує окремо від реального життя. Люди приходять до укриттів, але не знаходять їх там. Іноді зачинені двері, а щоб їх відкрити – треба телефонувати комендантам чи охоронцям. Це була офіційна позиція влади столиці. У квітні представник КМДА Роман Ткачук на брифінгу щодо стану укриттів наполягав, що сховища повинні бути зачинені, коли немає повітряної тривоги.

"Дуже багато роботи вкладено для облаштування, є загроза, що це стане місцем збору безхатченків чи наркоманів", – казав Ткачук.

Після обстрілу столиці російськими "кинджалами" 16 травня Сергій Попко, голова військової адміністрації підкреслив, що у разі повітряної тривоги власник укриття зобов'язаний відчинити, якщо цей об'єкт входить до фонду захисних споруд. Ця позиція змінилася після трагедії під замкненими дверима 1 червня. Столична влада – і мер Віталій Кличко, і Сергій Попко, і інші чиновники почали наголошувати: доступ до всіх укриттів фонду повинен бути цілодобовим.

Чиновники закликали містян телефонувати на номери 15-51 та 101, щоб фахівці "Київської служби порятунку" під наглядом поліції відчинили укриття. Зʼявилася можливість подати скаргу в додатку "Київ цифровий". Радять дзвонити за номерами 101 або 102, якщо укриття зачинене під час повітряної тривоги. Ткачук пообіцяв, що в таких випадках аварійно-рятувальні служби приїдуть і зріжуть замок, "навіть, якщо це приватна форма власності".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Укриття "на мільйон": у Києві знайшли "золоте" бомбосховище

Президент Володимир Зеленський повідомив, що у п'ятницю будуть підготовлені "проєкти рішень".

"Була на Ставці підсумкова доповідь щодо готовності та неготовності укриттів по всій країні, у найбільших містах і в Києві. Доповідали міністри (Ігор) Клименко, (Олександр) Камишін і (Олександр) Кубраков. Результати, м'яко кажучи, невтішні. На п'ятницю будуть підготовлені відповідні проєкти рішень – і щодо тих, хто відповідальний, і щодо забезпечення належного рівня захисту для наших людей в усіх українських містах", – наголосив Зеленський.

Проблеми не тільки у Києві

Подібні проблеми виникають не тільки в столиці. У Луцьку в багатоповерхівці під час повітряної тривоги немає доступу до підвального приміщення. Місцеві мешканці були вимушені піти до журналістів, щоб вирішити проблему. Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста Юрій Кирилюк наголосив – це приватна власність. З підприємцями будуть домовлятися, аби людей під час повітряної тривоги туди пускали. Але поки рекомендують мешканцям будинку ходити в сусідні укриття.

Після трагедії у Києві на Волині з 2 по 6 червня відбувалися перевірки захисних споруд. Готові до використання за призначенням 1 553 укриття, це майже 80% від загальної кількості. У решти виявили порушення – обмежений доступ, незадовільний санітарний стан. Частина укриттів в аварійному стані та затоплені ґрунтовими водами. Частина не відповідає технічним вимогам, а деякі були зачинені на момент перевірки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жінки закрили дітей своїми тілами" - як у Деснянському районі пережили моторошну ракетну атаку

На Львівщині в результаті перевірок на 146 об'єктах зафіксували порушення. Найбільше у Дрогобицькому, Самбірському та Стрийському районах. Найменше порушень на Золочівщині та Яворівщині. Основні причини – незадовільний аварійний стан чи санітарний стан, об'єкт не відповідає технічним вимогам – порушена гідроізоляція, занизька висота стелі, погане освітлення тощо, або ж об'єкт затоплений. Близько 30 укриттів взагалі були зачиненими на момент перевірки.

Близько 18% перевірених укриттів у Харківській області непридатні для використання. Під час чергової повітряної тривоги в Одесі люди не змогли потрапити до бомбосховища. Їх просто не пустили в укриття. На Житомирщині понад 70% укриттів придатні до використання. У Бердичеві, наприклад, частину приміщень укриття, призначеного для переховування двохсот мешканців мікрорайону, використовують для зберігання картоплі та консервації.

"Потрібно, щоб була єдина система укриттів. Поки її немає"

В'ячеслав Коновалов, експерт громадської кампанії "Європатруль":

"Проблема укриттів має кілька складових. У них є кілька класів. Є класичні радянські, які м'яко кажучи знаходяться у занедбаному стані. Частину сховищ через корупційні схеми продали чи передали в аренду. І відповідно, вони знаходяться під приватним керівництвом. Є конкретно приватні укриття, яким такий статус присвоїли. Підвал у будинку, підземна парковка. Задача держави, якщо вже є мета створити мережу бомбосховищ, "подружити" їх. Щоб вони працювали разом. Але поки це не працює. Бо як ти змусиш, щоб приватна компанія працювала під керівництвом ДСНС? Треба або платити, або якось примусити. Бо наразі все працює на добрій волі. Якщо у будинку все на магнітних ключах, то хто має відкрити двері тим, хто не живе в ньому?

Потрібно, щоб була єдина система укриттів. Тому що ДСНС якось відсторонилися – галочки поставили, що сховища є, а як вони працюють – того вже ніхто не знає. У Кличка не вистачає політичної волі, щоб все це з'єднати. А ДСНС не хоче брати на себе додаткових витрат. А це мала би робити саме ця служба.

Візьмемо історію з сиренами. У нас їх недостатньо. Почали встановлювати. Але знову питання – хто буде відповідальним? Сирені потрібна електрика, обслуговування. Це не великі гроші, але все це треба оформити. Тоді починається бюрократичний "футбол" – оформлення переправляють один на одного. В умовах воєнного стану мало би все організуватися без цього.

Потрібна політична воля, щоб створили хоча якийсь єдиний протокол. Щоб було керівництво у цього процесу".

×