Істотне збільшення штрафів за порушення законодавства на заповідних територіях України не принесе очікуваного результату через повну бездіяльність Державної екологічної інспекції у нашій державі.
Таку упевненість Gazeta.ua висловили у Національному екологічному центрі України (НЕЦУ).
Зокрема, заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк визнав, що ухвалена Кабінетом міністрів постанова "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд" істотно збільшує суми штрафів за порушення законодавства на заповідних територіях.
За його словами, йдеться про рубки, знищення рослин та тварин і багато іншого.
"Звісно, документ є дуже позитивним і давно очікуваним всіма природоохоронцями, – зазначив Василюк. – Інша справа: хто має контролювати порушників? Про вирішення цього питання урядовці не попіклувались".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологи просять СБУ та МВС зупинити нелегальний продаж рідкісних птахів
За даними екологів, в Україні нараховується біля 7600 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які загалом займають 7% площі України. Лише 80 з них – національні парки і заповідники, в яких є спеціальна адміністрація і служба охорони.
Водночас спеціального державного органу, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства на решті більш ніж 7500 заповідних об'єктах, немає. Державна екологічна інспекція України, яка могла б здійснювати такий нагляд, цю функцію не виконує.
Як зазначив представник екологічної групи "Печеніги" Сергій Балобін, діяльність Держекоінспекції в припиненні серйозних порушень охоронного режиму – розорювання, видобутку корисних копалин, забудови тощо – можна охарактеризувати як формальну, а в багатьох випадках — навіть як корупційну.
"При перевірці деяких заказників інспектори "не помічають" значні порушення, за які зараз були підвищені штрафи. У багатьох випадках розорювання території просто ігнорується. Підхід інспекторів до незаконних забудов та незаконного видобутку піску, зазвичай, такий же формальний, як і до розорювання. Після перевірки, як правило, матеріали передаються до міліції, яка нікого на знаходить", - розповів Балобін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці мають готуватися до наслідків глобального потепління
Така саме ситуація, за словами еколога, і з підпалами.
"Більшість малих природних резерватів горить щороку, але заходи, які вживає для їх припинення Держекоінспекція, на проблему не впливають взагалі", - наголосив активіст.
Така ситуація наводить захисників природи на думку, що органи Держекоінспекції у своїй роботі не ставлять за мету домогтися реального усунення порушень, обмежуючись формальною звітністю.
Слід зазначити, що 24 липня 2013 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд".
Коментарі
2