середа, 16 березня 2022 20:42

Спецтема: Війна Росії проти України

"Хочу, щоб Україну швидше взяли до ЄС, тоді продам все – і куплю хату на Волині" – польський волонтер
11

У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
Фото: Антон Букало
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги

Із 24 лютого в Україні триває повномасштабна війна – країна-агресор росія бомбить українські міста, вбиває мирне населення. Рятуючись від жахіть війни, українці виїжджають до сусідніх країн. Найбільше наших співвітчизників приймає сусідня Польща. У найближчих до кордону містах облаштували волонтерські центри, де переміщені з України особи можуть відпочити, поїсти і прямувати далі Польщею або до іншої країни ЄС. Таких центрів у Польщі 31.

Центр для українських туристів у Перемишлі (близько 100 км. від Львова) облаштували в приміщенні колишнього гіпермаркету Tesco. Щодня до нього прибувають сотні автобусів із українськими жінками й дітьми. Біженців польська сторона забирає автобусами просто з кордону - привозять до гуманітарного центру.

Gazeta.ua побували у гуманітарному центрі в Перемишлі і дізнались, яке завдання виконує центр, які послуги отримують тут українці, чим допомагають волонтери.

Українців зустрічають волонтери з різних країн. Найбільше поляків, чехів, вихідців з України. Зустрічають автобуси з біженцями на парковці перед великою будівлею гіпермаркету. Кажуть слова підтримки і пояснюють алгоритм подальших дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для українців спростили перетин кордону з Молдовою та Польщею: допоможе "Дія"

Войтек Войцік працює в центрі щодня. Зустрічає найбільше туристів, оскільки трохи знає українську, здебільшого звертається російською. До його обов'язків входить зустріти новоприбулих, зайти в автобус і пояснити, яку допомогу вони можуть отримати в центрі.

Говоримо з ним на парковці транспорту у перерві між прибуттям автобусів із біженцями. Він – у джинсах, бордовому худі і чорній куртці. На ній – жилетка салатового кольору із написами "пол", "англ", "рос." - мови, якими спілкується волонтер.

"Не сплю вже тридцять одну годину, можу трохи слова плутати", - посміхається волонтер. Маше рукою колезі з Польщі, щоби підстрахувала, якщо приїде новий автобус.

Автор: Антон Букало
  Войтек Войцік волонтерить протягом двох тижнів у гуманітарному центрі для українців
Войтек Войцік волонтерить протягом двох тижнів у гуманітарному центрі для українців

"Знаю Україну дуже добре – мій дід родом із Волині. Він, будучи вже старим – виїхав в Україну. Звісно, його хати вже не було. Познайомився з людьми з села, в якому народився, облаштувався там. Я поїхав подивитись, де він живе, подякувати знайомим і просто допомогти, як міг. Цікавився історією своєї родини. Хотів побачити, де дід народився, де вотчина. Потім мандрував Україною автостопом – проїхав усю від Маріуполя до польського кордону. Був у Луцьку, Рівному, Вінниці, Львові. Востаннє я їздив Україною 2018-го. На тому тижні потрапив у Львів - був шокований.

Не сплю вже тридцять одну годину, можу трохи слова плутати

У Львів потрапив, бо друг працює з Червоним хрестом, він дістав інформацію, що у Львові дві старші жінки мають проблеми з серцем, що їм потрібен швидкий транспорт через кордон до Польщі, вони вирішили евакуюватись. Потягом або машиною їм було би небезпечно. Ми поїхали спеціальною автівкою, щоби їх забрати. Побачив, як місто змінилось – це був ще більший шок. Людей зараз дуже багато, так відчуваєш, що на 150 відсотків більше, аніж було 4 роки тому. Є блокпости, які бачив колись лише в Маріуполі. Побачив тепер їх дорогою до Львова. В самому місті поліціянти з автоматами. Бачив солдатів.

На Львів поїхав у середу, а що в Україні справді страшні події зрозумів на день раніше, у вівторок. До пункту прийшли двоє хлопців – вони працювали в Польщі. Просили знайти транспорт, щоби дістатись через кордон. Поїхали воювати. До того моменту ця війна для мене була субреальна. Коли познайомився з цими хлопцями, поговорив з ними з пів години, забрав їх своєю машиною на кордон – то в той момент усвідомив, що це серйозно", - розповідає.

Ця війна була для мене субреальна. Коли познайомився з хлопцями, які їхали воювати, поговорив з ними з пів години, забрав їх своєю машиною на кордон – то в той момент усвідомив, що це серйозно

Войтек придивляється до парковки. Пояснює, його кличуть найчастіше, бо він тут давно, знає, що саме має сказати українцям.

"Волонтерити пішов із шостого дня війни - щодня зустрічаю кілька тисяч українців. Близько 90 відсотків людей сюди приїздять автобусами, які чекають просто біля переходу через кордон. Перше, що побачить тут людина – я або такі самі волонтери. Після перших історій людей, які приїхали з України - плакав. Тепер вже плакати не можу - знаю, що мушу допомогти своєю працею. Задіяний в різних сферах. До волонтерів звертаються з будь-яких питань. Для мене головне завдання, щоби біженці, які виходять з автобусів, знали, що їм тут робити, щоби мали перші інструкції.

Найперше кажемо, що люди вже в безпеці. У нас є чай, кава, місце для відпочинку. З наступного тижня буде організована психологічна допомога. Розповідаю, що тут, просто на парковці можна взяти картку польського оператора - безкоштовно. Потім пройти до кімнати 7 - там реєструють подорожніх на рейс до місця, де їх готові прийняти. Це або Польща, або інші країни ЄС.

Після перших історій людей, які приїхали з України - плакав. Тепер вже плакати не можу - знаю, що мушу допомогти своєю працею

Після реєстрації пасажири мають як слід поїсти, відпочити. Тут все безкоштовно - завжди є смачна їжа, яку готують волонтери, чай і кава. Щодня приїздять різні люди, бізнеси привозять для українців щось своє. Сьогодні хлопці з Іспанії паелью готують. Я ще не куштував, але вигладає смачно", - вказує на парковку. Там троє чоловіків стоять біля великої металевої пательні, перемішують рис, пропонують страву покласти в тарілки жовтого кольору. Біля них стоять жінка у рожевій куртці з дівчинкою років 8-ми, куштують страву.

Біля автобуса чоловіки роздають сині пакунки тим, хто виходить з транспорту, в середині - цукерки, солодощі. Це благодійники, які хочуть підтримати новоприбулих.

"Кожен день хтось різний. Бачите, сьогодні памперси лежать стосом - хтось із бізнесів привіз - їх можна брати. Завтра вже щось інше буде. Все, що люди бачать на стійках, все, що тут є, - для українців безкоштовно", - каже Войтек.

Автор: Антон Букало
  У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
Волонтер відволікається на жінку похилого віку, яка плаче. Відносить їй чай, садовить на лавку, що стоїть біля металевого кошика. Тут палять багаття для обігріву. Дає українці плед. До жінки підходить дівчина у салатовій жилетці, сідає поруч. Войтек повертається.
"Знаєте, тут шкодую, що день має лише двадцять чотири години. Я нічого про психологію не знаю, кажу людям те, що маю на серці. Знаю, що кожна людина різна. Але з людьми, які приїздять сюди, не завжди потрібні мої слова. Треба просто, взяти чаю, побути з ними поруч.

Нещодавно приїхала до центру жінка, яка працювала в Польщі, вона їхала через наш центр назад на перехід з Україною. Я її забрав автобусом, дорогою вона показала мені фото свого будинку в Гостомелі. Будинок просто розбомбили. Вона їхала, не знаючи, куди їде. Коли я почав відмовляти, переконувати – сказала, що повертається додому. Що там її матір лишилась. Сподівалась, що все буде добре. Я не знав, що їй сказати. Тоді плакав", - розповів волонтер.

Знаєте, тут шкодую, що день має лише двадцять чотири години
Войтек маше двом жінкам із великою валізою. Проводить собі по зап'ястю - показує їм пальцями знак браслета.
"У центрі організуємо транспорт всією Польщею й Євросоюзом. Все безкоштовно. Нам подають заявки всі. хто хоче й може прийняти українців. Різні країни - сьогодні багато з Нідерландів, Німеччини, Франція. Я попереджаю пасажирів, що коли прибуває їхній рейс - мають обов'язково перевірити, чи у водія є паперовий браслет. Це означає, що він надійний.
У центрі зробили – кооперацію з польськими поліцейськими, перевіряють водіїв, допомагають із транспортом, щоби не пропадали речі, які люди привозять. Також кажу, що необхідно зробити фото документів водія, його автівки. Фото українці мають переслати своїм рідним, друзям. Вони мають знати, з ким і куди ви прямуєте.
У центрі ми маємо три завдання: зробити так, щоби українці були в безпеці, гарно відпочили і безпечно дістались до кінцевої мети своєї подорожі. Знаю, що це може бути страшно, коли ви заїдете в чуже місто, в іншій країні – але я всіх інформую, що маємо кооперацію з поліцейськими, з прикордонниками, все безпечно. Ми робимо все, щоби ви мали місце до відпочинку, і просто почувались тут у безпеці, оскільки в нас не бомблять", - каже волонтер.
Автор: Антон Букало
  У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
У Перемишлі обладнали для українців центр гуманітарної допомоги
Вітається із молодою парою в салатових жилетках. Пояснює, що вони етнічні українці, з дитинства живуть у США. Приїхали в Польщу волонтерити, допомагати колишнім співвітчизникам.

"У всіх своє - хтось має політичні переконання, хтось ні. Більшість приїхали не за держави, а за людей, яким потрібна допомога. Ми робимо, що можемо. Для всіх людей вистачить рук для допомоги", - каже Войцек.

Каже, що мріє, щоби війна в Україні швидше завершилась, а нашу країну взяли в ЄС.

"Мрію, щоби Україну взяли до ЄС якомога швидше. Серйозно планую придбати хату на вотчині діда - на Волині, переїду туди. Готовий навіть продати все, що маю", - посміхається. Здалеку бачить великий автобус.

"Коли мені люди дякують - я кажу. що не варто. Ми братні народи. Я впевнений, що якби у Польщі сталась біда – українці так само допомагали би нам, - каже Войтек. Заходить до автобуса з жінками й дітьми.

"Увага! Важлива інформація! Ви в польському Перемишлі! І ви в безпеці", - каже.

Центр працює цілодобово. Всі послуги для українців безкоштовні. Центр не є постійним місцем проживання українців - він працює як тимчасовий пункт, де можна отримати медичну допомогу, їжу, одяг, скористатись дитячим або інвалідним візком. Щоби отримати статус біженця або попросити тимчасового захисту - переміщені особи мають звернутись до прикордонників одразу, перетинаючи кордон. Також статус можна отримати за місцем тимчасового проживання - у Польщі потрібно звернутись до відділу прикордонної служби у Варшаві або в центри для іноземних громадян. Рецепційні центри знаходяться по всій Польщі. Тут можна переглянути карту центрів. Реєстрація дає право на безкоштовне проживання та харчування.

Повна інформація для українських біженців: де зареєструватись, що треба знати про нюанси перебування в Польщі, як не стати жертвою шахраїв - тут.

В різних країнах ЄС працюють спеціальні центри для реєстрації українців. В Іспанії заявки приймає Національна поліція.

Що означає отримати статус біженця, які є ще варіанти для українців - можна почитати тут.

Як українці облаштувались у тимчасовому таборі на польському кордоні - можна почитати тут.

Зараз ви читаєте новину «"Хочу, щоб Україну швидше взяли до ЄС, тоді продам все – і куплю хату на Волині" – польський волонтер». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути