Фаворит конкурсу на освоєння чорноморського шельфу України потрапить під європейські санкції?

Драматичний конкурс на освоєння стратегічної для України ділянки шельфу Чорного моря поблизу Одеси під назвою "Дельфін" набуває новий поворот.

На цьому тижні між Туреччиною і Євросоюзом вибухнув скандал. ЄС ввів санкції проти цієї країни за бурові роботи, які проходять вже рік в територіальних водах Північного Кіпру. Обмежувальні заходи схвалила Рада ЄС на рівні глав МЗС. У заяві Ради ЄС, поширеному в понеділок у Брюсселі за підсумками засідання глав МЗС 28 країн співтовариства, відзначається, що Євросоюз припиняє ряд раніше запланованих з Туреччиною дипломатичних заходів і програм економічного співробітництва. Як повідомляє 24 Канал, Рада ЄС ухвалила також рішення пригальмувати переговори щодо укладення "Всеохоплюючої угоди про повітряний транспорт". Не буде проводитися і засідання Ради Асоціації ЄС-Туреччина і подальші засідання діалогів високого рівня між ЄС і Туреччиною, наголошується в оприлюдненій заяві Євросоюзу.

Також вводяться фінансові обмежувальні заходи щодо Анкари. Зокрема, передбачається скорочення фінансової допомоги Туреччини в якості кандидата на вступ до ЄС, а також урізання позик в рамках кредитного механізму Європейського інвестиційного банку. Брюссель продовжить готувати нові санкції проти Анкари в разі, якщо Туреччина продовжить геологорозвідку. Загалом, все серйозно.

Дії Туреччини у виключній економічній зоні Кіпру входили до порядку денного червневого саміту ЄС, за підсумками якого глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Євросоюз збирається вжити жорстких заходів щодо дій республіки. Анкара, яка оспорює кордони виняткової економічної зони Кіпру, раніше направила в район судно "Фатіх", заявивши, що буріння триватиме до 3 вересня. 10 червня влада грецької Республіки Кіпр, що входить в ЄС, санкціонувала арешт членів екіпажу турецького бурового судна. Незважаючи на це, 4 липня Туреччина направила друге судно "Явуз" для проведення геологорозвідувальних робіт на шельфі. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про готовність країни захищати права турків-кіпріотів на шельфові родовища, в тому числі із застосуванням збройних сил.

У зв'язку з цим дане питання і виявилося одним з головних на останньому перед літніми канікулами засіданні міністрів закордонних справ 28 країн співтовариства, яке відбулося в понеділок у Брюсселі.

Здавалося б, до чого тут Україна?

Справа в тому, що саме бурове судно "Фатіх", згадане в матеріалах ЄС, є опорним для реалізації заявки, поданої в червні цього року в Міністерство енергетики України компанією Caspian Drilling Company на освоєння українського чорноморського шельфу в рамках угоди про розподіл продукції (УРП) . Мінімальна перевірка даних судноплавного реєстру показує, що дійсно, саме ця азербайджанська держкомпанія (точніше, її турецька філія) є оператором платформи "Фатіх", що потрапила під арешт. Але це ж означає, що або Caspian Drilling повинна визнати це судно власністю турецького оператора кіпрських родовищ TPAO (і тоді її заявка в Україні стає недостовірною), або вона потрапляє під європейські санкції, і не може брати участь в конкурсі. У будь-якому випадку, використання "Фатіх" для проектів в Україні стає неможливим.

Загалом, перед комісією уряду Гройсмана тепер стоїть непростий вибір: вибрати для Чорного моря звичного українського оператора УНБ, що вже переміг у конкурсах по СРП, одну з двох американських компаній, що подалися на конкурс, або ж ризикувати відносинами країни з Євросоюзом. Очікуємо розв'язку цієї захоплюючої історії, дуже важливої для багаторазово проголошеного пріоритету домогтися енергетичної незалежності нашої країни.

×