На Дрогобиччині розкопали рештки жертв політичних репресій, яких убили енкаведисти у червні 1941-го. В урочищі Тептюж, що на території Модрицької сільської ради, комунальники підприємства "Доля" відкопали рештки цивільних мешканців, яких під час наступу німецько-фашистських військ жорстоко повбивали втікачі-енкаведисти.
"Доля" - це комунальне підприємство Львівської обласної ради, яке займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій. У розкопі розміром 10х6 метрів вони знайшли 23 останки людських тіл, які покладені у 6-ти двійних і в одинарних трунах.
"Останки дуже погано збереглися через те, що були засипані вапном. Від цього кістки стали надто крихкими, - розповідає історик, заступник директора "Долі" Ярослав Онищук. - Це невійськове поховання. Останки належать пересічним громадянам. Бо знайдене звичайне взуття - чоботи, черевики і навіть калоші, вони добре збереглися. Віднайдено також і рештки цивільного одягу."
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Близнята Ладижина урочисто пройшлися містом
Науковець припускає, що останки належать людям, які були арештантами Дрогобицької тюрми й у червні 1941 року. Коли почався наступ німецько-фашистських військ, їх було вивезено й холоднокровно вбито. Можливо, в'язнів повбивали ще в тюрмі, а тіла вивезли в урочище і засипали вапном. В усіх із віднайдених останків розтрощені черепи, поламані щелепи, вибиті зуби. Очевидно цих людей били в голову прикладами гвинтівок або іншими тупими предметами.
"Про поховання пам'ятали старожили навколишніх сіл, - розповідає член експедиції Богдан Лазорак. - Тільки у 1991 році, з розпадом СРСР, активісти місцевої парафіяльної громади організували панахиду за безвинно убитими та поставили залізного хреста на могилі. Переказують, що у липні 1941 року дівчина-підліток із родини Веселих пасла худобу в урочищі Тептюж і випадково натрапила на людські тіла. Вони лежали поміж фундаментами зруйнованої нафтовидобувної споруди і були прикриті ліщиною. Під наглядом німецьких військових було проведено упізнання загиблих. Та, очевидно, нікого із покійних громада не упізнала. Усіх їх було захоронено в урочищі, а не на сільському цвинтарі. Інформацію про похорони було опубліковано в тодішній газеті "Вільне слово".
Коментарі
31