"Дитина каже: "Пішли, я батька покажу". І приводить до портрета з чорною стрічкою" – як допомагають родинам полонених та загиблих

Родинам загиблих та полонених військових та цивільних потрібна кваліфікована допомога психологів. Маємо пам'ятати, що день без тривог і окупантів під будинками добувається коштами смертей і полонів. А ті, хто залишається вдома, несуть на собі розпач, тривогу, сподівання, турботу про дітей. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповіла Тетяна Комлик, яка має псевдонімом Татуся Бо. Вона письменниця та директорка благодійного фонду "Мрія".

"Їхали до кількох сімей зниклих безвісти, знаючи, що їх рідні загинули, а рештки не знайшли. Ці люди ніби зависли між світами. З одного боку сподіваються ще, а з іншого – вже усвідомлюють втрату. Складно, коли приїжджаєш до родини, а дитина тобі каже: "Пішли, я батька покажу". І приводить до портрета з чорною стрічкою. Молодого, красивого хлопця. Ці смерті – оплата за день без тривог, вибухів чи окупантів під нашим будинком", – сказала Комлик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Недолугі психологи, мільйони майбутніх ветеранів: Татуся Бо про біди воєнної України

Складно бачити втомлених і виснажених мам, додала волонтерка.

"Вони несуть на собі розпач, тривогу, сподівання, турботу про дітей. Але одна з таких мам може почати питати, як допомогти фонду. "Бо ви ж стільки привезли", – каже. Тоді розумієш, що ці люди стожильні. Коли говориш з ними, тримаєш всі емоції при собі. Потім можеш розревітися. Але для цих сімей маєш бути опорою. Маєш витирати їхні сльози, а не вони – твої", – наголосила Комлик.

×