Дерево на бандуру рубають пізньої осені

Фото: Фото: Наталія ЧУБЕНКО

Цехмайстер Київського кобзарського цеху 63-річний Микола Товкайло каже, що бандуру можна зробити власноруч за місяць.

Початок зими - саме час для того, щоб рубати дерево на бандуру. Радить обирати смереку, яка росте високо в Карпатах. Мовляв, смерека найкраще проводить звук.

"Смереку в усьому світі ставлять на верхнє деко - хоч у скрипці, хоч у фортеп'яно, хоч у бандурі. На спідню деку для бандури беруть чотири породи: клен, верба, липа, груша. Смереку на спідню деку не беруть, бо для хорошого тембру інструменту треба поєднати різні породи дерева. Рубати смереку на бандури можна тільки взимку. Головне, щоб температура не була вищою за плюс 5 градусів. Тоді дерево може служити і десятками років, і століттями. Якщо зрізати дерево в таку пору, коли соки пішли, його дуже швидко поб'є шашіль".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бандурист Гриньків покаже свій винахід - "Електронну партитуру"

За старою традицією бандура робиться із суцільного шматка дерева. Чим товстішого, тим краще. Зрізали по метру вздовж. Покололи сокирою пластинами завширшки 11-12 сантиметрів. І вже з пластини вирізається такий спідняк.

"Наступний етап - це дерево висушити, - розповідає майстер. - Дерево в ідеалі довго сохне - 50 років. Тому здавна майстри робили багато заготовок, які передавали в спадок наступним поколінням: онук робив із того дерева, що заготовляв дід. Дереву треба стояти, як вину - воно з роками набирає звуку. Це так само й зі скрипкою Страдіварі. Вона тепер звучить набагато краще, ніж коли її зробив майстер. Щоб інструмент звучав добре, дерево потрібно сушити хоча б рік. А тоді вже буде сохнути в інструменті десятками років. Дошка - висотою метр, шириною 50 сантиметрів, а в товщині 10-12 сантиметрів. Отака дошка і має сохнути. Якщо ж із неї вже вирізьбити обриси інструменту, висохне ще швидше".

Бандури різьблять із сухого дерева. Спершу роблять верхню деку товщиною 4 міліметри. Інструмент лакують натуральним лаком. Після лаку вибивають кілочки по кількості струн - 21 чи 22. Краще дерев'яні. Від металевих звучання різкішає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Баха і Ваґнера виконують на бандурах

"Струни для бандури використовуємо гітарні, металеві. Бандурні академічні струни якраз не годяться. Вони дуже жорсткі, а гітарні м'якіші. А колись до кінця 19-го століття робили струни жильні, з кишок тварин. Ті зовсім м'яко звучать. Але тоді ж не було стільки шуму на вулицях. А тепер треба дзвінкіших. Та й жильних зараз ніде не знайдеш. Хіба що в Італії можна за дуже високу ціну дістати - це доларів 600-800. Вони в рази три товстіші за металеві".

Академічна бандура коштує 8 тисяч гривень. Саморобний інструмент - вдвічі дорожчий.

"У науку ми жінок не беремо, - ділиться секретами майстер. - Жінки й так усе в чоловіків перебирають. От забрали в нас штани. Навіть футбол і бокс забрали. Бандуру не віддамо".