Протестні настрої українців важко спрогнозувати, вважає український соціолог Володимир Паніотто.
"Перед другим Майданом готові були протестувати у випадку порушень їхніх прав удвічі менше людей, ніж виявилося насправді.Останні дані не вищі, ніж були тоді. Навіть трохи зменшуються. Крім настроїв, має бути спусковий гачок і організація", - каже соціолог.
1992-го три дні в Лос-Анджелесі тривали масові розбої, грабунки, розповідає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чверть українців вважає карантин надто м'яким - як коронавірус впливає на підтримку влади
"Знайомі переповідають, що тепер у місті переймаються, аби це не повторилося, якщо будуть великі втрати в економіці. Їх непокоїть, що частка люмпенізованого населення може стати агресивною у разі масового безробіття й бідності. Економічні проблеми ще не виводили українців на масштабні протести. Лише зухвалі дії влади, спрямовані на порушення справедливості чи людської гідності.У 1997-2000 роках був найвищий рівень бідності. Половина населення казали, що їм не вистачає на їжу. Тоді люди не вийшли. Зараз теж непроста ситуація. Але причиною є об'єктивний фактор – пандемія. Тому розвиток подій майже непрогнозований", - підсумовує.
Читайте повне інтерв'ю зі соціологом Володимиром Паніотто в поточному номері журналу "Країна".
Українці щасливіші за французів, хоча менш щасливі за жителів Казахстану. Чому так оцінюємо свій рівень задоволення життям пояснив Gazeta.ua соціолог Володимир Паніотто.
3 
79692
Коментарі