На засіданні Синоду Російської Православної Церкви в Києві архиєреї визначились, якими мають бути молитви за самогубців. Єпископи затвердили особливий чин поминання самогубців. На прохання родичів священик може здійснювати його в келейній молитві словами преподобного Льва Оптинського. Синод також зазначив, що стосовно самогубців з психічним розладом може бути звершено загальне відспівування, якщо сам розлад родина підтвердить відповідними медичними свідоцтвами. Фактично, Синод затвердив загальну практику РПЦ та УПЦ МП.
Які це матиме наслідки для церковної практики УПЦ розповідає протоієрей Андрій Ткачов, співробітник Синодального відділу релігійної освіти, місіонерства та катехизації УПЦ:
- Ця інформація ще не ввійшла в середовище священства. Зараз від Синоду вона має дійти до нижчих ланок, її приймуть до уваги, проаналізують та застосовуватимуть. Це за один день не робиться. До сьогодні цим займалися архиєреї, які розглядали такі випадки. В окремих випадках встановлювали факти дійсних психічних розладів людей, які при житті мали стаціонарне лікування тощо. Архиєрейська влада могла надати дозвіл на загальне відспівування, але не таке, як простого вірянина.
А коли треба поминати молитвою Льва Оптинського?
- Це стосується того випадку, коли самогубство є доконаним фактом і не пов'язано з психічним розладом. Коли це підтверджений гріх самовільного виходу з життя, під тягарем життєвих обставин. Тоді людина випадає за межі церковної молитви, але оптинські старці радили молитися "взищи душу раба твоєго, не вміни мені в гріх молитву мою". Це келейна, тобто приватна молитва священика.
Як бути з такими ситуаціями, коли Церква відспівує Юрія Кравченка?
- У цій ситуації будь-який експерт чи спеціаліст, який прочитає бодай 5% матеріалів справи, зрозуміє, що це не самогубство. Якщо взяти дані зброї, якою він був застрелений, то очевидно, що людина не робить собі контрольний постріл у голову. Тобто, звісно, Церква не орієнтувалась на офіційну версію, а на здоровий глузд.
Наскільки проблема поховання самогубців серйозна для самих священослужителів?
- Це проблема насамперед для єпископів, на чиї плечі лягає відповідальність за надання благословення чи відмову від нього. Священик не має права вирішувати це особисто. Він направляє людей до спеціальної консисторії, до відділу, де призначений на цю справу архиєрей розглядає питання. На нього, у свою чергу, тисне страждання і горе родини. Люди плачуть, люди хочуть молитви. Він може особисто не знати людини, і найчастіше так і трапляється. Тож треба розібратись у питанні пост-фактум. Тоді робить висновок. Цей тягар лягає на плечі єпископів. Їм можна лише поспівчувати. Бо дозволити відспівувати всіх самогубців — це буде фатальна помилка. Заборонити відспівувати всіх — теж. Бо ми маємо справу не з законами, а з особистими випадками.
2 
79692
Коментарі
6