Через расизм в Україні найбільше потерпають роми і татари

Експерти вважають, що державні структури і суспільство України стурбовані проявами екстремізму, ксенофобії та проблемами, пов"язаними з нетолерантністю, і докладають зусиль для їхнього подолання, по це зазначається у дослідженні "Ефективні інституційні відповіді для подолання нетолерантності та екстремізму в Чорноморському регіоні", представленому сьогодні у Києві на круглому столі.

У проведенні цього дослідження співпрацювали експерти Молдови, України та Румунії.

На думку експертів, потрібні скоординовані зусилля діячів громадянського суспільства, включно із правозахисниками неурядових організацій та ЗМІ, а також відповідальними державними органами та інституціями, щоб гарантувати успіх у боротьбі проти цих тенденцій, які можуть, серед іншого, мати негативний вплив на стабільність та безпеку на національному та регіональному рівні.

Експерти зазначають, що поширення ксенофобії та зростання рівня нетолерантності в Україні віддзеркалюють, до певної міри, загальносвітові та європейські негативні тенденції, і водночас деякі національні і регіональні особливості.

Стосовно конкретних груп меншин, то експерти зазначають, що роми залишаються найвразливішою з усіх національних та етнічних меншин України.

Особи ромського походження часто потерпають від актів прямої дискримінації, вони відчувають до себе нетолерантність частіше за членів інших етнічних груп, стають об"єктом нападів екстремістських угруповань та окремих осіб.

Крім того, роми є особливо вразливими щодо зловживання владою з боку правоохоронних органів, оскільки дії останніх часто базуються на стереотипах, які пов"язують ромів із криміналом.

Експерти також відзначили, що ісламофобія в Україні має досить специфічний, особливий характер, будучи спрямованою не проти всього мусульманського населення, а проти окремих його сегментів, а також певних етнічних груп.

Найбільш послідовних атак зазнає зазнає корінний народ - кримські татари, які повертаються до Криму після понад півстолітнього проживання на засланні.

У дослідженні зазначається, що антикримськотатарські пристрасті буяли впродовж всього періоду репатріації і продовжуються далі, і їх роздмухують переважно проросійські сепаратистські сили. "Постійно пророкують війну з центральною владою з метою скомпрометувати кримських татар і їхню політичну еліту й погіршити їхні відносини не лише з місцевою владою, але й центральною також", - зазначається в дослідженні.

У дослідженні також ідеться, що заходи, до яких почали віднедавна вдаватися для боротьби з цими негативними явищами на інституційному рівні та рівні громадянського суспільства, поки не принесли принципових результатів. Якщо успішне втілення відповідної державної політики могло бути простішим завданням у час хоча й повільного та ускладненого, проте безумовного економічного зростання, то сьогодні, у період глобальної фінансової кризи, уряд стикається з набагато складнішою проблемою, передає УНІАН

×