Українська міліція, як і суспільство загалом, у великій мірі уражена расовою та етнічною нетерпимістю, про це йдеться у заяві Української ради у справах біженців.
"Незважаючи на велику кількість навчань особового складу правоохоронних органів та семінарів у царині протидії расизму та ксенофобії, проведених Управлінням моніторингу дотримання прав людини у діяльності ОВС Міністерства внутрішніх справ України, і надалі відбуваються кричущі порушення прав біженців та мігрантів працівниками МВС", - сказано в заяві.
Зокрема, як відзначають в Українській раді у справах біженців, у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства УМВС України під загрозою депортації та примусового повернення перебувають сомалійські біженці.
Міліціонери сприймаються іноземцями як "фактор загрози"
Також, за словами правозахисників, МВС України виявилося "неспроможним провести безсторонню та об"єктивну перевірку обставин протиправної депортації з України тамільських біженців" у 2008 році та оприлюднити її результати, а самі українські міліціонери нерідко сприймаються іноземцями як "фактор загрози".
"Хоча з моменту, коли Вінницька правозахисна група оприлюднила свідчення жертв нападу міліціонерів на біженців із Сомалі пройшло уже більше двох тижнів, ніхто із винних, ніхто із звинувачуваних в нападі не був притягнутий до відповідальності, а реакція вінницької та київської міліції і прокуратури на цю ситуацію є неадекватною", - заявили в Українській раді з питань біженців.
Правозахисників непокоять повідомлення про те, що керівництво УМВС Вінницької області поширює інформацію, що факти побиття нібито не підтвердилися, а біженці не мають претензій до міліції.
Українська рада у справах біженців звертається до керівництва МВС з вимогою не лише брати участь у різноманітних конференціях та тренінгах у царині боротьби із ксенофобією та расизмом, але й продемонструвати зацікавленість у тому, щоб негайно та ретельно розслідувати подібні випадки, а також притягати до відповідальності правоохоронців, які, за словами правозахисників, "принижують, б"ють та грабують іноземних громадян", у тому числі біженців та шукачів притулку.
"Тоді можна було б відзначити, що у ставленні працівників міліції до громадян з інших країн відбулися позитивні зміни, а міжнародні організації зможуть оцінювати діяльність МВС України у сфері протидії расизму та ксенофобії не лише за обсягом "освоєних на протидію расизму" коштів, а за реальним станом дотримання українськими міліціонерами прав людини загалом і щодо протидії дискримінації, расизму і ксенофобії", - заявляють правозахисники.
За два місяці 2009 року відносно іноземних громадян вчинено 119 злочинів, 63 злочини розкриті. Зокрема, учинено умисних убивств - 6, з яких розкрито - 5, тяжких тілесних ушкоджень - 7, розбійних нападів - 6, пограбувань - 12. Більшість злочинів - 67 (56,3 %) учинено відносно громадян держав дальнього зарубіжжя, відповідно 52 (43,6 %) - стосовно іноземців з країн- учасниць СНД.
Переважна більшість злочинних посягань спрямовано на майно іноземних громадян. Тож далеко не всі злочини, вчинені щодо іноземців, можна кваліфікувати як етнічні, в основному вони мають загально-кримінальний характер. Так, за два місяці цього року вчинено 45 крадіжок, за аналогічний період минулого року — 28, що складає 37,8 % від загальної кількості злочинів, вчинених відносно іноземців, пограбувань – 12.
Також, як повідомлялось раніше, в Україні з 2005 року почала рости активність молодіжних неформальних об"єднань, діяльність яких спрямована на насильницькі дії на ґрунті расової та національної ворожнечі. За даними дослідження "Расизм і ксенофобія в Україні", найчастіше насильство спрямовується проти іноземних студентів, шукачів притулку, біженців та іммігрантів, бізнесменів, туристів. Жертвами нападів стали і кілька працівників посольств та представництва ООН, а також члени їхніх сімей.
За матеріалами УНІАН, Gazeta.ua
3 
79692
Коментарі