Борщ із кульбаби і пиво на сніданок: що їли стародавні українці

Стародавні українці починали ранок із пива та меду, бо це надавало сили на весь день.

Про це depo.ua розповіла кандидат історичних наук, автор книги "Українське застілля", історик Олена Брайченко.

"У період Київської Русі вживали багато слабоалкогольних зброджених напоїв: квас, мед, збитень, - каже історик. - Тоді вся Європа, починаючи з дитячого віку, кожен день вживала алкоголь і це вважалося цілковитою нормою. Але не треба думати, що люди хотіли увесь час бути напідпитку. Українці займалися землеробством, робота в полі вимагає багато сили. На одній моркві з яблучком багато не попрацюєш. А пиво, збитень були калорійними і ситними напоями, які давали енергію на увесь день".

Кефір та йогурт наші пращури не вживали.

"Це традиційні напої кочових народів, - розповідає Олена. – А українці пили молоко і кисляк. Багато їли ягідних і молочних киселів. Поступово звичка вживати киселі зникла. Останні десятиріччя їх варять та подають як ритуальну страву".

Найстародавнішими українськими стравами були зернові каші і хліб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 ідей як прикрасити великодні яйця

"До XV століття основу харчування українців становили зернові культури, дичина, багато риби. Її засушували і на такій основі варили супи і юшки. Асортимент риби був широкий: короп, карась, осетрові, оселедець, лящ, лин, в'юн. Сушили її не на мотузці, як тараньку зараз, а в печі", - говорить історик.

М'ясо вудили, тобто закопчували та засолювали.

"З часів Київської Русі в українській культурі прижився християнський календар, що містив кілька постів, - зазначає Олена Брайченко. - Дотримання посту сприяло тому, аби не зберігати довго м'ясні продукти. Перед входженням у черговий піст все доїдали. У піст готували багато кашоподібних страв на основі пшона, пшениці, кукурудзи, гречки з додаванням бобових, грибів, капусти, сушених фруктів та ягід".

Завжди були популярні рідкі страви. Далеко не кожна країна мала стільки. В нас це називалося варево, юшка, кулеші.

"Основними гострими приправами були часник і хрін. Салатів не їли, але в борщ додавали листочки кульбаби, дикий щавель, молоду кропиву, лободу, - розповідає історик. - На солодке була велика кількість киселеподібних страв, які сьогодні майже ніхто не готує. Наприклад, кваша – це киселеподібна страва, приготована на основі кислого рідкого тіста. Влітку квашу їли з лісовими ягодами, взимку – з калиною і вареними сушеними грушами".

Знайти детальні рецепти XVII століття складно. Але про асортимент харчів наших предків можна довідатися із актових книг міських і земських судів XVI-XVII століть.

"Там можна зустріти такий перелік вкраденого майна з маєтку: "горщик масла, діжка солоних огірків, коробка крохмалю, м'ясо, сало, бодня маку, бодня черешень, а також приправи: перець, шафран, імбир". Є ще один перелік пограбованого в маєтку 1577 року: "10 полтей свинного м'яса, сала, шість горщиків масла, п'ять кіп сирів, 10 кадок капусти, дві бочки червоного розсолу, 100 вінків цибулі", - каже Олена Брайченко.

×