24 липня вшановують святу, яка прославилася помстами за чоловіка

24 липня православна церква східного обряду вшановує рівноапостольну княгину Ольгу, першу і єдину жінку-правительку Київської Русі.

Місце та дата народження святої достеменно невідомо. Різні версії поєднує хіба те, що була родом боярської родини. За одною з версій - родичка князя Олега. Була дружиною київського князя Ігоря.

Після смерті князя Ігоря восени 944 року, княгиня Ольга стала правити Києвом від імені свого малолітнього сина Святослава. Була на престолі у 945-962 роках.

У "Повісті временних літ" згадують чотири помсти княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря під час збирання ним данини.

 

За переказами, після смерті Ігоря древляни надіслали до Києва послів з пропозицією Ользі взяти шлюб з деревлянсим князем Малою. Це посольство княгиня живцем поховала в човні, який закопали біля її палацу. Зробивши вигляд, ніби згодна на пропозицію Мала, затребувала до Києва ще одну делегацію. Заманивши хитрістю, спалила древлян у лазні.

Під приводом звершення тризни на місці загибелі чоловіка, Ольга з дружинниками прибула до земель поблизу древлянської столиці Іскоростеня.

 

Вимагаючи, щоб разом з нею та її дружиною пили і вбивці чоловіка - начебто за давньою язичницькою традицією та на знак примирення - княгина виманила з міста військо. Після спільної тризни, коли древляни втратили пильність, Ольга наказала своїм дружинникам знищити її ворога. Тоді вирізали п'ять тисяч мужів древлянських.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Про княгиню Ольгу ні слова в книжках не було"

Наступного року Ольга прибула під стіни Іскоростеня з чисельним війьком, яке рік тримало місто в облозі.А потім направила до древлянської столиці звістку, що хоче примиритися, якщо їй заплатять посильну данину. Буцімто, багато не вимагатиме - розуміючи, що запаси спустошені. З кожного двору попросила по троє голубів і троє горобців.

Здивовані такою щедрістю і великодушністю, місцеві радо виконали наказ. Зловивши птахів, передали їх дружинникам. Вночі Ольга наказала своєму війську діставати птахів з кліток і прив'язувати до їх лапок трути з паклі. Інші вояки підпалювали трути та відпускали птахів. Ті летілі назад у місто. Незабаром в Іскоростені палала кожна хата. Людей, які, рятуючись від пожежі, намагалися покинути місто, захопили в полон та продали в рабство.

 

Княгина Ольга провела низку політичних реформ. Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією. Її шанували за мудрість, гострий розум і міцну волю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Двоє дітей княгині Ольги зникли

Відвідавши Візантію з метою встановлення дипломатичних стосунків, Ольга охрестилася в Константинополі в ніч на 18 жовтня 957 року. При хрещенні взяла ім'я Олена - на честь імператриці Олени, дружини візантійського імператора Костянтина VII, яка стала хрещеною матір'ю київській княгині.

За часи правління Ольги в Києві будувалися храми, княгиня активно проповідувала християнство. Однак, її плани хрестити Русь не були втілені - з приходом до влади Святослава, який не заперечував християнство, але сам залишався поміркованим язичником. Хрещення Русі здійснив онук княгині Ольги - князь Володимир у 988 році.

Православна церква вшановує Ольгу як "начальницу" християнства в Київській Русі.

Померла княгиня Ольга 11 липня 969 року. За велику роль у поширенні християнської віри Ольгу зарахували до лику святої рівноапостольної. Сталося це 1547 року. За новим стилем, пам'ять святої вшановують 24 липня.

×