2 жовтня Ганні Рудь із села Лушники Лубенського району Полтавщини виповнилося 105 років. Зараз вона з ліжка не підводиться, втратила пам'ять. Її доглядає 72-річний син Іван Сергійович та невістка Надія Іванівна, 64 роки.
"Мабуть, здоров'я мала міцне, раз до 105 років дожила. Все життя працювала в колгоспі ланковою. Як війна була, трьох дітей на руках мала й на роботу ходила, бо чоловіка забрали на фронт, - розповідає невістка Надія Іванівна. - Років сорок тому, як я до їх приїхала, вона любила сісти серед двору й читати книжки про війну. Чоловік довгожительки Сергій Рудь помер 80-річним. Його Ганна Антонівна пережила на вже 27 років."
Народилася Ганна Рудь у селі Мелехи Чорнухинського району. Там закінчила чотири класи школи.
"Уміла читать і писать. Учила неграмотних дідусів і бабусь читати. На панщину з матір'ю ходила. Вона білила стіни, а мати варила їсти. А так усе життя сапала городину, вибирала картоплю в колгоспі. Жила звичайним сільським життям. Дома тримала велике господарство: і корову, і поросят. Оце іноді каже: "Я ліс садила. Були маленькі дубки, а тепер здорові".
Ганна Антонівна народила двох доньок і двох синів. Доньки вже померли. Має п'ять онуків і сім правнуків.
"Та вона їх не впізнає. Вже нічого не пам'ятає. Оце підійде її син, то вона каже:"О, це мій син Ванько".
До 80 років Ганна Антонівна сама обробляла город і вправлялася по господарству. Пізніше почали діти допомагати. Зараз цілий день довгожителька проводить у ліжку.
"Вона не вредна. Поїсть і більше нічого не просить. Виспиться за день, а тоді починає співати вночі. Каже нам із чоловіком "а давайте поспіваємо". Я ті пісні вже вивчила, - сміється Надія Іванівна. - Як свекруха до мене завжди ставилася добре, то ми встаємо до неї вночі, виконуємо її прохання."
У день народження до Ганни Рудь приїхали керівники району і працівники соціальних служб. Подарували 500 грн, два торти, набір рушників, коровай.
"Гроші витратимо на ліки й памперси", - додає невістка.
Коментарі
1