У природничому музеї включили опалення

 

У Науково-природничому музеї (вул. Б. Хмельницького, 15) вчора запрацювало опалення, включили всі батареї.

Зараз у коридорах ще прохолодно. Науковці та працівники побоюються, що з початком опалювального сезону може знову повторитися біда, яка скоїлася з музеєм на початку року. У січні там стався потоп — прорвало труби опалення. Окріп пошкодив майже всю цінну колекцію епохи міоцену (5 млн років тому). Музейні працівники пережили справжній шок, прийшовши вранці на роботу.

— Я ридала тоді, бо більша частина унікальних черепів та кісток, про яких я писала дисертацію, розсипалася на очах, — каже "ГПУ" кандидат біологічних наук Тетяна Крахмальна, 50 років, науковий працівник палеонтологічного музею. — Тим більше, що все сталося на моє свято — Тетянин день.

Науковці оцінили тоді збитки щонайменше в 450 тис. грн. Упродовж літа третій та четвертий поверхи ремонтували, надбання національного значення відновлювали самотужки. Майже 400 тис. грн виділила Національна академія наук, ще 110 тис. — міжнародна організація ЮНЕСКО. Служба порятунку МНС упродовж півтора місця сушила старовинну будівлю.

— Директор приватного підприємства "МАКИ-93" безкоштовно передав нам два обігрівачі, — розповідає Оксана Червоненко, 44 роки, вчений секретар музею. — Просто привезли й віддали.

Не піддається реставруванню череп жирафа, який жив 7 мільйонів років тому

Зараз Академія наук хоче виділити гроші на відновлення водяного опалення. Але працівники музею цього бояться. Кажуть, ледве відновили унікальні екземпляри. Причиною потопу були дві батареї на третьому поверсі. Будівлі майже 95 років, централізоване опалення тут встановили 1926 року. Відтоді його не міняли. Тобто труби "відсвяткували" 80-річчя. А сам музей відкрили 1968-го.

Під час потопу гаряча вода повністю змила фарби з пейзажів українського художника Івана Їжакевича. Роботи цього автора виставлені у паризькому Луврі.

— До нас прийшли кияни, родичі Їжакевича. Самі знайшли реставратора, який за копійки відновив картини, — каже Оксана Червоненко.

Унікальність колекції музею в тому, що майже всі експонати — справжні. У більшості зарубіжних музеїв виставляють копії, а оригінали зберігаються в архівах. На вулиці Хмельницького відвідувачі бачили справжні знахідки і такі екземпляри, яких немає більш ніде. Наприклад, трагоцерус (давня антилопа.— "ГПУ") періоду міоцену. Таким експонатом не може похвалитися жоден музей у світі.

— От коняча антилопа, — у такому доброму стані черепа нема навіть у Європі, — стверджує Тетяна Крахмальна.

Улітку науковці кинули всі роботи та складали, наче мозаїку, тріснуті та розмоклі кістки. На більшості стендів видно: експонати набули коричневого кольору. Це тому, що їх покрили спеціальною рідиною — шелаком. Особливо цінні залишки прадавніх тварин науковці не хотіли закріпляти шелаком, бо він намертво скріплює сегменти. Тому завідувач музею придумав збирати кістки за допомогою розведеного клею ПВА.

Єдиний експонат, який не піддається реставруванню, — череп жирафа, який жив сім мільйонів років тому. Зараз це — порошок, зібраний у картонну коробку, яка лежить у кабінеті Тетяни Крахмальної.

Науковці вважають: будівлю на майбутнє потрібно убезпечити від гарячої води в батареях. Тому найкраще було б установити на даху великий кондиціонер. Він улітку може охолоджувати повітря, а взимку — нагрівати. Тоді природничому музею нічого боятися.

— Таке обладнання дороге — 3,5–5,5 мільйона гривень, — каже Оксана Червоненко.

Кияни після аварії перестали ходити в музей. Вартість екскурсії всіма експозиціями — 5 грн для дорослих, 3 грн для дітей. Вихідні — понеділок і вівторок.

×