Витратимо мільярди і матимемо купу проблем - експерт про е-квиток

Попередні перенесення були технічного характеру. Систему мали допрацювати, розширити для метрополітену. Цього разу все гальмує закон для пільговиків. Це вже робота уряду, а не столиці. Але це не проблема, яка з'явилась тільки зараз. Про це можна було подумати раніше. Погано, що свого часу ми втратили можливість запровадити квиток як інвестпроєкт. Корейська державна компанія могла поставити нам один із найкращих електронних квитків у світі. І це б давно уже працювало. Система була повністю готова і в разі відкладення та збоїв було б із кого спитати. Але ми захотіли створити свою.

Те, що немає такої системи зараз, це велика проблема. У е-квитка багато функцій. Це здешевлення процесу збору грошей, це велика кількість даних для оптимізації маршрутів та випуску транспорту. Це взагалі інша філософія оплати. В Європі багато міст створюють спеціальну електронну проїзну карту. Її вартість значно дешевша, ніж разова поїздка. Таким чином влада керує міською мобільністю, спонукає людей користуватися громадським транспортом, а не приватними авто. Також це страхує від непрозорої готівки.

Як тільки місто запускає систему е-квитка, приватні оператори мають до неї долучитися. Це прописано в договорах. Але в реальності цього не станеться. Тоді варто інвестувати близько 2 тисяч євро за кожний транспортний засіб і ще 5% за кожен платіж. Тобто бізнесмен має заплатити купу грошей, щоб збирати на 5% менше грошей із тих транзакцій, які будуть оплачені е-квитком. І зовсім не врегульоване питання, яким чином до перевізника надходитимуть ці гроші і щодо оподаткування є питання. У цьому плані новий квиток не є повноцінною системою, яка вирішить усі системні проблеми транспортної галузі. А для того, щоб це таки сталося, треба змінити модель співпраці із приватними перевізниками. Треба перейти на оплату їх транспортної роботи. І вони КМДА уже вдруге відкрито просять, щоб місто їм платило за кілометр пробігу, а не самі водії збирали за проїзд.

Система е-квитка не потребує кондукторів, які продають за готівку паперові квитки. Можливо, вони потрібні будуть на початковому етапі впровадження, щоб роз'яснювати, як користуватися новою схемою. Тому кондуктор певний час пробуде з нами як консультант. Але згодом їх не буде. Проте потрібні будуть контролери, які періодично слідкуватимуть, чи всі люди валідують квитки. До речі, в Європі це не дуже контролюють, шанси попастися мізерні. Але якщо уже спіймали, то штраф доведеться заплатити величезний. Зрозуміло, що і у нас контролерів треба значно менше, ніж кондукторів.

Знаючи про усі додаткові видатки, столиця скоріше за все уже заплатила більше мільярда гривень. І заплатить ще стільки ж, бо технічна система не працювала повною мірою. Коли її запустять, не справлятиметься із усіма навантаженнями. Відповідно потребуватиме нових технічних корегувань і інвестицій. Їх братимуть із податків, які ми платимо. Знову ж таки, якби скористалися послугами корейців, то вони б просто розпакували готову систему. Ми б платили лише 6% з усіх транзакцій за те, щоб її повністю отримати собі на баланс. Але ми вирішили витратити купу грошей на свою систему, з якою ще матимемо багато проблем. До прикладу, збій у метро, коли не відкривалися турнікети. Після місцевих виборів ми ще отримаємо не одну таку ситуацію.

Думаю, до кінця року його таки запустять. Але важко сказати, бо треба дивитися, як пройдуть вибори. Відтермінування квитка матиме погані наслідки. Це означатиме, що влада недопрацьовує, місто не розвивається, а стоїть на місці або взагалі деградує. Цікаво й те, що паралельно із запровадженням е-квитка у Києві, державна установа "Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки" розробляють свій єдиний е-квиток на всі види транспорту взагалі в країні. Там можна буде оплатити проїзд і в поїзді, і в автобусі. Можливо, що вони взагалі наздоженуть столицю і запустять свою альтернативу у смартфоні. І це логічно. Якщо держава помістила в телефон паспорти, то чому так не можна зробити із єдиним проїзним на весь транспорт.