Отець Олексій (у миру — Олексій Іванович Сергєєв) самовільно почав будувати церкву в селищі Биківня під Києвом. Захопив чималий шмат землі в лісі, вирубав сосни. Місцевим мешканцям це не подобається, але священик на те не зважає. А влада мовчить.
Збудувати церкву Московського патріархату тут вирішили ще шість років тому. Іван Судак, голова парафіяльної громади, зібрав підписи жителів Биківні та всі необхідні документи. Коли лишилося дістати остаточний дозвіл на ділянку в центрі селища, чоловік помер.
— Через два роки з"явився Олексій. Сказав, що його прислала митрополія. Прийняли на віру — людина в рясі не може бути брехуном, — згадує Ірина Корчак, 45 років, батько якої намагався збудувати церкву в Биківні. — Спершу поводився тихо й мирно, а потім почалося...
Священик вирішив сам будувати церкву. Забрав частину документів, які підготували парафіяни, фінансові звіти й печатку приходу. Але ділянка, де хотіли звести храм Івана Воїна, отцеві Олексію не сподобалася. Биківчани кажуть, що трьох соток землі йому виявилося замало.
— Якось проговорився, що мріє збудувати біля церкви собі будинок, а далі — цілий монастир, — каже пані Ірина.
Трьох соток землі йому виявилося замало
Люди виступили проти. У Биківні лише три тисячі жителів, і велика церква, та ще й на околиці селища, їм не потрібна. Храм хочуть звести у центрі і зробити його місцем пам"яті репресованих у 30-х роках. Священика підтримують шестеро жінок, які живуть біля вибраного отцем Олексієм місця для церкви.
— Вони за нього стоять горою, — розповідає Ірина Корчак. — На нас кричать, погрожують, наче ми йдемо проти Бога. Плюють у вічі при зустрічі.
Жителі Биківні подейкують, що піп гіпнотизує. Ходять чутки, що люди починають хворіти відразу після того, як перестають ходити до священика на служби. На кожне ж богослужіння йде щонайменше 10 грн. Свічки та молитва за здоров"я тут дорожчі, аніж зазвичай у храмах. Кажуть, пенсіонерка Галина, одна з відданих священикові мирян, віддала йому понад 5 тис. грн. Вона тримає кіз, молоко продає в Києві, а виручені гроші несе до церкви.
Побачити отця Олексія в Биківні можна не часто. Він із дружиною і двома дітьми живе в селі Літки Броварського району. Йому за сорок, невисокий, повнуватий, з чорною бородою і червоним обличчям. У хаті, кажуть, сучасна техніка, вишукані дерев"яні меблі. Дружина ніде не працює.
Приїхав священик із Уманського району Черкаської області, де раніше працював директором сільської школи.
Духовної семінарії не закінчував. Богослужіння в Биківні проводить, коли заманеться. На Спаса його не було. Паску погодився посвятити після довгих умовлянь. На прихожан кричить і свариться. Його улюблена фраза: "Будет так, как я сказал!".
— Три роки тому почав вирубувати дерева і ставити бетонний паркан, — розповідає Людмила Жигала, 61 рік. — Я питаю його: а дозвіл у вас є? То він вирячив очі й почав у мене перед обличчям руками махати. Мовляв, у мене біс вселився, — сміється жінка.
Служби проводить у залізничному вагончику
Коли житель Биківні Дмитро поскаржився на паркан, отець Олексій кинувся до нього із сокирою.
Люди звернулися до влади. В міськголовархітектурі й управлінні земельних ресурсів підтвердили: ділянки під церкву не давали, як і дозволу на будівництво. Священик самовільно захопив територію, звів бетонний паркан, двоповерхову дерев"яну церкву зі склопакетами. А ще залили невисокий фундамент чи то під храм, чи під котедж. Служби проводить у залізничному вагончику, який стоїть поряд.
Жителі Биківні зверталися у Деснянську райдержадміністрацію, але там на скарги не реагують. Минулого тижня відправили чергового листа голові райради Юрію Захаричеву. Якось приїжджав його заступник Віктор Крохмалюк. Сказав: не хочете тут церкви, то зведемо висотку чи розважальний центр. Про те, щоб звільнити захоплену священиком територію, не йшлося.
— Як так, то й ми собі візьмемо сокири і побудуємося, де схочемо, — кажуть мешканці Биківні.
2 
7644
Коментарі
4