У неділю, 3 грудня, в пологовому будинку N7 померла киянка Наталя Чинюкіна, 29 років. Вона була на шостому місяці вагітності. Судово-медичні експерти встановили причину смерті — запалення матки. Родичі покійної стверджують, що жінка загинула через лікарів. Ті поставилися до неї непрофесійно й халатно.
Наталя займалася художньою гімнастикою з шести років. У 1998-му закінчила Національний університет фізвиховання та спорту. Потому влаштувалася дитячим тренером в об"єднання підліткових клубів "Либідь". Разом із нею працювала старша сестра Ірина, 35 років. Саме вона і познайомила Наталю з барменом Вадимом, 29 років. Зустрічались закохані п"ять років, а три з половиною роки тому одружилися.
За рік до вагітності Наталя здала аналізи, пройшла медобстеження. Навіть час для зачаття дитини подружжя вираховувало. За гороскопом жінка Скорпіон, а чоловік — Риби. Наталя хотіла, аби й дитина була Рибами. Родичі згадують, що вона була щасливою. Чоловік оберігав — не відходив ані на крок, возив машиною на обстеження у пологовий будинок N5. Там Наталя стояла на обліку в лікаря Валентини Дзюбенко. Востаннє Чинюкіна була на прийомі 10 листопада. Робила УЗД, здавала аналізи. Дзюбенко сказала, що вагітність проходить нормально. Дитина мала 30 см зросту, важила 900 г. Стать не змогли визначити. Та для батьків це не мало жодного значення. Ім"я не обирали, прислухались до твердження, що це — погана прикмета.
30 листопада Наталя прокинулась о сьомій ранку через те, що дитина боляче билася у животі. Розповіла матері. Старша сестра заспокоїла, мовляв, це нормально. Наступного дня вагітну занепокоїло інше: дитина ворушилася менше, ніж напередодні.
— Ми ходили вдень із Наталею на ринок. Доня мені каже: "Мамочка, что-то он себя пассивно ведет", — зі сльозами на очах згадує ту розмову 59-річна мати покійної.
Дитина мала 30 см зросту, важила 900 г
Увечері 1 грудня подружжя домовилося погуляти з друзями. Коли сіли в авто, жінку залихоманило. У гостях поміряли температуру, було 39. Чоловік одразу ж відвіз Наталю додому, викликав "швидку".
— Послухали дихання, сказали: вірусів у організмі немає, — каже Вадим. Він не зводить очей із фотографії дружини. — Лікарка попросила результати останнього медобстеження, звернула увагу на підвищений рівень лейкоцитів у сечі. Поставила попередній діагноз — запалення нирок. Потім сказала, що вона — дитячий лікар, а вагітну треба везти до гінекології.
Потому зателефонувала до 5-го пологового будинку, продиктувала симптоми. Медики відповіли їй, що у 5-й вагітну з температурою не візьмуть. Треба було везти Наталю в 7-й пологовий будинок на Предславинську, у відділення для вагітних із ускладненнями.
Лікарі відіслали Вадима додому.
— Щойно приїхав, телефоную їй на мобільний. Спочатку Наташа збивала. За двадцять хвилин передзвонила сама. Так плакала, бідненька... — чоловік відвертає обличчя, закривається рукою, тяжко зітхає. — Потім каже: плід завмер. Ми втратили дитину. Я не повірив!
Вадим зателефонував тестеві Валерію Івановичу, 60 років. О пів на першу ночі уся родина приїхала до пологового будинку.
— Наташі збивали температуру антибіотиками, — каже Валерій Іванович. — Лікар сказав, дитина померла вісім годин тому. Через потрапляння в матку інфекції. Тоді ми зрозуміли, чому дитина так билася в животі. Плід помирав.
Стан Чинюкіної погіршувався. Викликали головного лікаря Петра Бондаренка. Поставили крапельниці для стимуляції передчасних пологів. Температура впала до 37,7. Жінці стало краще. Вона попросила родичів їхати додому. Але зранку, о 7.30, її стан знову різко погіршився. Наталю нудило, почалася діарея. Лікарі заспокоїли батьків: це реакція на препарати.
— Я зайшла в палату о дев"ятій ранку. Наташа лежала, рука звисла з ліжка. Обличчя сіре, губи сині. А довкола — жодного лікаря, — каже матір. — Я покликала хоч когось. Забігла медсестра, побачила її, зміряла тиск. Потім скликала лікарів — доньку забрали в реанімацію. Більше я її живою не бачила.
За кілька годин Петро Бондаренко повідомив: Чинюкіну підключили до апарата штучного дихання. У неї був тиск 40/0, нирки відмовили.
— Викликали відомого хірурга Макаренка. Операцію з видалення плоду й матки почали робити тільки о третій дня 2 грудня. Лікар сказав: у Наталі колапс, шок і зараження крові, — розповідає Валерій Іванович. — Я пропонував, аби знайомі привезли апарат штучної нирки. Він би перегнав кров, і дівчинка жила б. Викликали навіть Шалімова. Усе був готовий віддати! Але Бондаренко мені сказав: "У нас все есть". А за годину підходить до мене і питає: "В судьбу верите? Молитесь!".
Операція тривала 15 годин. Наталя була у важкому стані.
— Я кажу лікарю: "Чого ж ви дотягли до такого?!" — батько підвищує голос. — А він у відповідь: "Если мы каждой женщине будем удалять при малейшей угрозе матку, то некому будет рожать". Хоча доктор Макаренко спеціально залишив їй яйцеклітини, потім могли найняти сурогатну матір. Ми сиділи в пологовому півтори доби. Медики нічого не казали про стан доньки. О дев"ятій вечора Бондаренко спустився до виходу. Сказав, що піде на півгодини поїсти і не повернувся до ранку. "Заспокоїв" мене словами, що був у Америці — там також жінки помирають.
3 грудня о 5.45 у Наталі зупинилося серце, але її реанімували. О 7.00 це повторилося, і лікарі констатували смерть. О восьмій ранку Валерій Іванович питав медиків про доньку. Його запевнили: стан стабілізувався.
— Коли медсестра казала мені "стан важкий, але стабільний", моєї дитини вже годину як на світі не було. Боялися казати, чекали, доки прийде Бондаренко. Потім усе ж таки вийшли і повідомили про смерть, — каже батько.
Петро Бондаренко просив Валерія Івановича, аби тіло Наталі відвезли до моргу лікарні N12. Батько впевнений: медики не хотіли, аби тіло повезли в міський морг на Оранжерейній. Там причини смерті встановлюють незалежні судмедексперти. Валерій Іванович зв"язався із завідувачем бюро судмедекспертизи і відвіз тіло доньки на Оранжерейну. Розтин показав: дитина загинула від інфекції матки. Наталя могла народити хлопчика.
Чинюкіну поховали минулої середи на Лісовому. Місце N6 в 11-му ряду обкладене багатьма вінками. Ненароджене тіло немовляти Вадиму поки що не віддали. Воно залишилось у морзі для більш ретельної експертизи. Рідні хочуть, аби лікарі відповіли за смерть жінки.
Пологовий будинок N7 на Предславинській вважається одним із найкращих у Києві. Від понеділка його закрили на санацію. Адміністрація переконує, що йде планова "чистка". Саме так медики називають роботи, які проводять протягом періодичних закриттів пологових.
За даними Міністерства охорони здоров"я України, протягом дев"яти місяців 2006 року (з січня по вересень) у Києві під час вагітності померли дві жінки. А загалом в Україні — 57 жінок.
У відділі статистики Мінздраву "ГПУ" розповіли, що рівень материнської смертності в Україні протягом цього року знизився.
5 
7644
Коментарі
2