На судно чотирипалубного теплохода "Тарас Шевченко" капітан запрошує через чорний хід. Центральний відкривають лише для пасажирів судна.
— Будьте обережні, щоб об верхню палубу не розбили лоба, — попереджає кореспондентів "ГПУ" Андрій Кузьменко, 42 роки. — Матроси навіть відбійну подушку повісили, бо часто вдарялися головою.
Пароплав пришвартований до плавучої судноремонтної бази N622 на вул. Електриків, 8 (Подільський р-н). Він єдиний у Києві здійснює закордонні рейси — до Болгарії та Румунії.
— Тепер судно готуємо до початку навігаційного сезону, — каже капітан. — Через сімдесят днів у нас перший рейс до Болгарії. Уже всі квитки продані. Цілий сезон, із квітня до жовтня, нашими пасажирами будуть громадяни Англії. Минулого сезону плавали німці. На всі рейси пасажири прилітають до Києва.
Торік у середині жовтня теплохід відправили до Запоріжжя на капітальний ремонт. Його роблять раз на п"ять років.
— У доці судно підняли з води, зачистили, заґрунтували, пофарбували днище. Перебрали болєра, якими керують, лопоті, вали, три головні двигуни. У Києві ми відремонтували дизельні генератори, які забезпечують судно електроенергією. Тепер розпочали ремонт вентиляційних шахт, трубопроводи, замінюємо прокладки на одному з головних двигунів, — розповідає Андрій Кузьменко.
Цілий сезон, із квітня до жовтня, нашими пасажирами будуть громадяни Англії
Ідемо на першу палубу. Уздовж коридорів розкочені довгі пожежні рукава. Вони кріпляться до 62 пожежних кранів.
— Тут багато пластика, дерева. Не доведи, Боже, пожежа, то судно вигорить за лічені хвилини, — пояснює капітан. — Хоча на теплоході є потужна пожежна система, але ми тримаємо додатково водяні й пінні вогнегасники.
На 129-метровому судні 130 кают. Серед них — десять люксів. У звичайній каюті є два роздільні ліжка. Підлога застелена червоною доріжкою. На світлій пофарбованій стіні висить картина і шість поличок. У кутку стоять маленький телевізор та холодильник, є душ і туалет. Каюта класу люкс відрізняється розділеними кімнатами і великим двоспальним ліжком. У прихожій — темний шкіряний диван, столик, телевізор. На стіні два світильники й велике дзеркало. Поряд — вхід до ванної кімнати, де є туалет, ванна, душ.
Андрій Кузьменко запрошує на капітанський місток. Тут просторо. З обох боків стоять шкіряні дивани. Навпроти — нічні радари і дублюючі пульти, які застосовують для керування судном під час швартування з причалом.
— Перед нами центральний пульт, праворуч — кермо, біля нього аварійне кермо, — пояснює капітан. — Поряд — основний пульт зв"язку, ехалот, який показує глибину під судном. Та дистанційний пульт управління головними двигунами.
Носову частину з капітанського містка не видно.
Кузьменко каже, що цього року вперше набиратимуть практикантів на теплохід. Їм платитимуть 1300 грн на місяць.
— Найголовніше — бути психічно врівноваженою людиною. Витримати за півроку 14 рейсів дуже важко, — додає капітан.
Після закінчення школи він служив у Військово-Морському флоті — три роки провів на підводному човні. А потім вступив до столичного річкового технікуму. Спочатку перевозив вантажі Дніпром на судні "Москва". За чотири місяці перевели на теплохід "Глушков" до Одеси. На теплоході "Тарас Шевченко" Андрій Кузьменко з 1991-го. На ньому познайомився зі своєю дружиною, яка теж тут працює — адміністратором. Виховують двох доньок.
— По шість місяців не бачимо дітей, — веде далі капітан. — Коли причалюємо до річкового вокзалу, вони з бабусею вже чекають на пероні.
Теплохід "Тарас Шевченко" зібраний та повністю укомплектований у Німеччині 1991 року. Це єдине судно в Україні, на якому є сауна. Цього року встановлять і супутникове телебачення. На пароплаві є два ресторани, два бари й кухня. Екіпаж судна, разом із адміністраторами, кухарями й музикантами, нараховує 110 людей.
7 
7644
Коментарі