Аби продовжити будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, земельна комісія Київради виділила 6 га землі на Русанівських садах. Міст має пройти по 24, 25 і 26-й лінії садів до товариства "Сад-будівник", або до вул. Прибережної.
Міст уже вийшов на Лівий берег і зупинився за 200 м від будинку юриста Ігоря Усенка, 51 рік. Він — перший на 25-й лінії, хто не погоджується на знесення дачі.
— Бо цей дім 40 років тому будував іще мій дід. Наша родина розчистила чагарники, засипала яму, завезла 200 машин землі. Мені було 10 років, як саджав дерева у дворі, — згадує Усенко. Додає, що судитиметься з міськрадою, якщо вона виділить ділянки під міст на Русанівських садах.
Ближче озера Русанівського зустрічаємо на вигляд 30-річного мешканця будинку на 26-й лінії садів. Ця лінія потрапляє під знесення. Чоловік пояснює: мосту через Русанівські сади не буде.
— Бо міський бюджет не виділив у цьому році грошей на його будову. Коштів нема навіть на консервацію будівництва, — запевняє. Називатися не хоче, каже, що працює в мерії. Демонструє свій двоповерховий дім. Оцінює його в 1 млн грн:
— Площа будинку — 150 квадратних метрів. Подвійні вікна-склопакети, дах із металочерепиці. Київавтодор оцінив його в 100 тисяч гривень. Та в мене одні вікна коштують дорожче!
Кажуть, найбільша сума, яку жителям Русанівки пропонували за їхні будинки, — 300–400 тис. грн.
Біля будинку на вул. Канальній зупиняємо чорний "лексус". Питаємо у жінки-водія, чи погоджується вона зі знесенням свого будинку.
— Окрім прийменників "в" і "на", у мене немає жодних слів, — відповідає, заїжджаючи у двір.
Біля сусіднього будинку N10 три літні жінки п"ють каву. Кажуть, уже підписали згоду на знесення їхнього двоповерхового будинку.
— Коли будували міст, у дворі дрижала земля, будинком пішли тріщини. Тому погоджуємося знести його хоч зараз, аби було куди переселитися. Два роки чекаємо, не робимо ремонту, але міська влада мовчить, — розказує Рада Лисенко, 88 років.
Вона разом із 55-річною донькою Наталею мешкає на Печерську, а працюють у консерваторії. Їхній двоповерховий цегляний дім стоїть на березі протоки Дніпра. У ньому п"ять маленьких кімнат, двір — 6 соток. Жінки гуляють урочищем Горбачиха, дивляться собі місце під дачу. Кажуть, там гарно, багато сосен. Міська влада пообіцяла виділити там ділянку і побудувати за свій кошт такий самий будинок. Сусідка теж хоче переїхати на Горбачиху. Її житло оцінили в $70 тис., додає Рада Лисенко.
Цього року жінки прогулялися недобудованим мостом від Русанівських садів до Подолу. Здивувалися, коли дійшли на Поділ за 15 хв. Два роки тому будівництво мосту велося безупинно, жінки дозволяли будівельникам відпочивати у своєму дворі біля озера. Тепер часто просять допомогти по господарству. Кажуть, у робітників багато вільного часу.
За даними мерії, майже 100 осіб не хочуть покидати свої земельні ділянки в Русанівських садах. Але 160 садівників погодилися на пропозицію влади переселитися в Биківню та урочище Горбачиха.
3 
7644
Коментарі